Є досить багато письменників, імена яких збереглися майже в одному творі. Так само Йозеф Катона та Ференц Еркель, творці драми та опери Банк Бан, Імре Мадах, автор «Трагедії людини», і Геза Гардоні, письменник «Зірок Егеру». Його статуя скромно стоїть на площі, що носить його ім'я, в Будапешті, а на п'єдесталі скульптурної композиції бабуся читає онуці зірки Егера. Ім'я Гардоньї було об'єднано з Егером, Іштваном Добо та Гергелі Борнемізою. Вони захисники героя замку, і Гардоній підняв їх у вічність. Щороку сотні тисяч відвідують замок Егер із глибокою пошаною та захопленим биттям серця. Хоча турки залишили замок більше 300 років; Егерські зірки, чоловіки та жінки, що захищають замок, все ще яскраво світять на небі нашої країни, а могила Гардонія стала національним місцем паломництва в замку Егер.

педагогічні

Коли я також з ентузіазмом і благоговінням читав зірки Егера, всередину письменника, своєрідне освітлення стелі свого кабінету, криптографію самотнього та похмурого художника, його анти-жіночність, спотворену фігуру судді Габора Гере та його Швагер Дурбінтс, його творець, також про це пошкодував. Героїчні захисники замку, «зірки Егеру», вириваються з тіні дрібних суперечок, літературних думок, протиставлених «простому письменнику». Зараз сприятливий час не лише перечитати героїчну пісню про захист Егера, а й представити видатних персонажів кількох творів письменника, відродити світ, редакційні особливості, стиль і мову багатих і колоритних Гарданійські романи та оповідання. Серед безперечно видатних творів Гардоньї предметом мого аналізу була людина-невидимка, в'язні Бога, новели мого села і, звичайно, зірки Егера.

Актори творів

Серед персонажів Гардоньі, перш за все, слід поговорити про Емёка та Джиджію, витягнутих із невидимого чоловіка легкістю стовпа, кольорами та запахом відкриваючої троянди, принцесою Маргарет, полоненою Бога, та підлітком Евою Сесі від зірок Егеру. І це вірно, навіть якщо Єва Сесі - це також знаменита француженка Йоганна, і якщо братство Янчі, залучене з емпатією та стриманістю у в’язнів Бога, представляє чоловічу стать. Як душа Гардоньї змогла нагрітися пером, малюючи зовнішню жіночу вібрацію, внутрішній спалах! Потім, коли вони стояли посеред двору, він нахилився і зірвав червоний тюльпан. Він подивився на хлопчика із замріяним обличчям і самозабуваючим жестом прикріпив тюльпан до свого волосся поруч із вухом. - Маргіт! - закричав він на Олімпіаді
жінка - що ти зробила! Ти підносиш його під малюнок Мері! Як покарання, ви носите свій старий одяг цілими днями. Той, на якому є фруктова пляма. Маргарет здригнулася, почервоніла, соромилась. Він повільним рухом витягнув з волосся тюльпан і поклав руку на очі
відвернувся в прикритті. Може, він був у сльозах від свого сорому ». (Наркомани від Бога)

“Я налаштував свої очі на кмітливість. Моє серце стало схожим на літаючу птицю ... (Дивлячись на Емёка) […] Душа тремтіла в мені, як горобець, що потрапив у кулак ... [...] Дівчинка - теж квітка, крім людської ... [...] Очі стояли на Emő. Він теж був одягнений у звичайну білу сукню, а ноги увінчані шафрановими підборами, але волосся було ангельсько опущене, а обличчя було червоним, як квітка дикої троянди ... [...] Тоді ніхто спостерігав за мною, я подивився на нього. Мені зав'язали очі. Вона була у світлій білій сукні. Забутчий маленький шарф, шовковий шарф на шиї та персиковий оксамит на обличчі зробили цей шарф магічним. Вуха були червоні, як троянда, ніс білий і прямий, як у богині, вирізаної в мармурі. І лише тоді я побачив, що ліворуч була тостова кришталик. Але яким він був доречним! Маленька лінза ". (Невидима людина)

Захоплення і вплив жіночої краси випромінює спостерігач. Тут також у захопленні Зети, також у полоні Бога, у самозабуттям одкровення брата Янчі: «Поза кластером живе людина, яка щодня з весни думає про вас. З весни його людського життя! Ваше біле обличчя сяє у вашому серці, як образ зірки у воді озера. Озеро не може сподіватися, що зірка приземлиться на його срібне дзеркало. Чому я це записую на папері? Я не знаю. Губи не можуть мовчати. Не серце теж. А серце часом тече, як вода Дунаю. А потім виливається. Це моє написання: вилив залитих почуттів мого серця ... [...] Ох, який ти блідий, солоденький! Мій єдиний. Твій малюнок схожий на росисту білу троянду. Думки не тільки у розуму, але й у серця. Ви такі
серед ваших дочок як свято серед звичайних ". (Наркомани від Бога)

Цей ліризм також знайшов своє відображення в інших працях Гардоньї, таких як «У моєму селі», «Кримінальний суд», «Андраш та його собака» та «Обід під грушею».

Ці праці Гардоньі свідчать про значну спорідненість з творами Мікшата під назвою Добрий Палокок, брати Тот (борг пізнього ягняти, Анна Беде, Ця чорна пляма). Вони прекрасно показують, що власні, внутрішні елементи мови нерозривно пов'язані з етнографічними, етнологічними, поведінковими, тобто зовнішніми елементами, і яка суттєва частина розпізнавання цього зв'язку може бути в мовному викладі та аналізі.

У молодості, читаючи зірки Егера, зіткнення з турками привернули нашу увагу, і ми не помітили багато про розгортання делікатно затягнутого кохання Гергелі Борнемісса та Еви Сесі: «Дівчина не могла бачити Григорія з кущ тамариска, але вона знала свій голос. Він прийшов, як олень. Зупинившись, кидаючись на нього, навіть не кидаючи погляду на його подив своїми великими витріщеними очима. Сяйво радості протікало по ній, тримаючи її обличчя до отвору ґрати для поцілунку Гергелі. - Можна я тебе поцілую? - спитав Гергелі. Раніше вони завжди цілували одне одного, навіть не допитуючись. Але Гергелі відчував, що ця дівчина вже не та дівчина, якою вона була вдома
Він вирішально любив його як брата. Вона теж почувалася так само, бо почервоніла від питання Гергелі. - Ну, поцілуй мене, - радісно сказав він. (Зірки Егера)

Ці, а не рідкісні подібні деталі, емоції, описи є загальними складовими творів Гардоньї, такими є опис битви під Каталауном у Невидимій, протистояння короля Бели та сина Стефана у полонених Божих або презентація твору Балінта Терека. рабство в семи вежах. Знаючи багатогранний інтерес Гардоньї, ми розуміємо включення цих тем у романи, але новела під назвою «Барбонкас» - це те, що, або в разі смерті Паля Кеві, також є «смаком». Ось чому малюнок селянського життя та ментальності настільки захоплюючий та характерний у моєму селі.

Слід лише зазначити, наскільки це важливо для особливостей народного життя
У моєму селі ми почуваємось настільки обширними, що детальний опис битви при Каталаунумі у фільмі "Невидима людина" Аладар Шепфлін детально розбирається з історичними романами Гардоньї. За його словами, "Обидва романи (" Невидима людина "та" Наркомани ") представляють нову концепцію в історичному романі, оскільки їм передують маленькі люди, які контролюють історичні події, а їх життя та емоції дають реальний об'єкт, історичних постатей та подій кольоровий лише фон. Яким оком, як проста людина минулого бачила події, що відбувалися на його очах, які, на нашу думку, є історичними, мають історичне значення? Відповідь на ці запитання не завжди задовільний, іноді в ньому присутній надмірний, свідомий смак, а іноді ми отримуємо наївність або необроблені дані в історичному дусі.
натомість. Гардоні рідко може оживити історію, але він може передавати деякі свої риси з дивовижною жвавістю за допомогою інтуїції, а не пізнання ". (Вступ Аладара Шепфліна до Невидимої людини)

Стиль і мова Гардонія

Спираючись на взаємозв’язок мислення та мови, ми можемо поставити питання про те, які мовні засоби були визнані придатними для передачі того, що має сказати автор роману. Прості речення, вишикувані поруч один з одним, або, пов’язуючи їх, підлеглі (і пов’язані з ними) складні речення, структури можуть добре виражати процес вагань, мислення, подання. Ми вже спостерігали цю форму розмовної мови в цитатах, цього разу ми можемо слідувати їй навіть в іншому прикладі. Брат Янчі та лікар Шлях розмовляють із багатим паном Байчі в дорозі:

"Ви не віруючий?" - Я просто думаю те, що бачу. Двоє друзів подивились на чоловіка майже мовчки. На той час така заява була безпрецедентною. Люди завжди мали справу з Богом і святими. Заможні каталися на своїх малюках у дружньому одязі. Повітря також було повне ангельських і диявольських образів. Сотні тисяч хрестоносців жували там гієни серед скель Святої Землі. "Добре, ти не думаєш, що ти диво?" Вам потрібен більший приклад. Подивіться на тканину світу, сонце. Світло і одночасно зігріває. Він нагріває повітря і земний Всесвіт. Хіба ти не бачиш дива? Яка рука несе його там, у височінь? Яка рука опускає тебе ввечері в морі темряви? Яка рука знову підніме вас із темряви вранці і підніме до зеніту неба? " (Наркомани від Бога)

Абстрактне пояснення, повне простих речень; єдиний комплекс також є допоміжним, спорідненим. Ще один приклад, який підкреслює адресування:

“Після того, як Янчі одягається, Сікардус вирушає з гори на острів із братом. Вони бачать п’яного, пишно вдягненого пана, міняльника грошей, і старий озерний брат розповідає Янчі один за одним:

- Розумієте, він залежний від тіла./- Залежний від грошей./- Помпа рабджай./Янчі запитує: - Чи всі в полоні? - Усі, - кивнув Сікард./- Цар теж?/- Цар теж./- Чий наркоман є королем?/- Залежний від нації./- Ми теж в'язні?/- Норка теж./- До кого ми залежні? /

"Божі наркомани, мій брате".

Величезний словниковий запас Гардонії вражає описами та поясненнями. Його велике читання та досвід, накопичений під час подорожей, можна побачити в переліку народів битви при Каталаунумі (Невидима людина), детальному складі турецьких армій, переліку та представлення типів турецьких солдатів, зброї, офіцерів та різних гідностей ( Егерські зірки)., При майже нескінченній згадці слів чернечого життя. Прикладами таких є: istáp (підтримуючий), переплетення (факел, світло), вечірній, вечірній (єктенія), капітулум (засідання глави), венія (прощення, коліна), повний (соло), матутін (ранкова молитва), капюшон, трапезна (їдальня). Гардоній любить жити зі старими, застарілими словами: худоба (багатство), белетоп (входить); навіть церемонія похорону черниці включає промову 1300-х років. Він також створює такі слова, як: башта (вежі виділяються), периметр ганку (башточка), тюрбан (турбот охороняє), спокій (осідання) колодязної води тощо.

У романах та оповіданнях з’являється діалектна риса, як правило, “ö”, але це не означає дотримання певного діалекту, а скоріше розмовні риси: студент із карбонатом; мій колега; vót; він злякано стикається з книгою; такого собаки я б не зустрів іншого; просто їжте. Переглядаючи обговорювані книги, у деяких читачів може виникнути хвилююче запитання: який із творів Гардоньї є «більшим». Сповнений патріотизму, самопожертви за батьківщину, вибір, мабуть, падає на Зірки Еґріка; але також правда, що ліризм людини-невидимки, а тим більше полонених Божих, може охопити багатьох. Ті, хто любить кольори та тонкі відтінки імпресіонізму, можуть легко їх зрозуміти в будь-якій книзі Гардоньї. Рішення в руках читача.