Через різноманітність клінічної картини для виявлення целіакії (ЦД) можуть знадобитися різні підходи. Пацієнтам з класичними симптомами, такими як діарея або відсутність набору ваги, зазвичай діагностують ступінь тяжкості стану. Клініцисти можуть виявити захворювання шляхом клінічної оцінки пацієнтів з легкими, але клінічно явними симптомами. Неселективні скринінгові процедури, засновані на визначенні рівня антитіл до CD-сироватки, можуть допомогти виявити симптоматичні та несимптомні випадки.
Виявлено співвідношення 1 відомого випадку до 3 до 7 недіагностованих. Неселективний популяційний скринінг був запропонований як звичайна клінічна процедура, але в даний час не застосовується. Тому виявлення за групами ризику виявляється більш ефективним. Наприклад, поширеність CD є високою у родичів 1-го ступеня (5% -11%) через сильні спадкові стосунки. CD також асоційований з іншими захворюваннями, зокрема аутоімунними захворюваннями, такими як діабет типу 1. Таким чином, виявлення антитіл до CD у цих групах пацієнтів з високим ризиком може призвести до виявлення певної кількості пацієнтів без попереднього діагнозу CD.
У проспективному дослідженні спостереження за дітьми з ЦД та діабетом 1 типу протягом 2 років автори спостерігали поширеність КР у 12,4%. У більшості дітей із СD були слабо виражені симптоми, про які вони особливо не знали, поки не покращились після початку безглютенової дієти. Дослідження дітей з болями в животі показали лише поширеність CD від 1% до 3,6%.
Однак дослідження показали, що пошук CD у групах дітей із специфічними ознаками, такими як анемія, дозволив виявити невідомі випадки. Автори висунули гіпотезу, що CD не завжди можна ідентифікувати, оскільки у дітей, які мають слабко виражені симптоми, їх батьки часто не звертаються за медичною допомогою. Наскільки відомо авторам, на сьогоднішній день не опубліковано жодного популяційного дослідження випадків виявлення CD з анкети. Метою цього популяційного дослідження було визначити, чи визначає анкета дітей із слабко вираженими симптомами CD, які в іншому випадку класифікуються як мовчазні носії CD.
Пацієнти та методи
Анкету щодо центральних симптомів КР було розіслано сім’ям усіх 8- та 9-річних дітей із округу Фунен, Данія (приблизно 478 437 жителів). Дітей запросили взяти участь у дослідженні, яке включало 5 діагностичних етапів:
- Крок 1: була доставлена проста анкета з 5 пунктів; маючи 1 або більше позитивних відповідей, дитину запросили перейти до 2 етапу
- Крок 2: серологічні тести на антитіла до трансглютамінази проти тканини імуноглобуліну А (Ab anti tTG). Зіткнувшись із позитивною рішучістю, дитину запросили перейти до кроку 3
- Крок 3: клінічне обстеження, після чого крок 4
- Крок 4: ендоскопія верхніх відділів шлунково-кишкового тракту під загальним наркозом, включаючи біопсію дванадцятипалої кишки; якщо результати відповідали CE, ми перейшли до кроку 5
- Крок 5: дієта без глютену.
Навчання населення
Усі 8-9-річні діти округу Фюн, які народилися між 1 вересня 1997 року та 31 серпня 1999 року (n = 10 220), були ідентифіковані за допомогою унікального персонального ідентифікаційного коду Реєстру. Реєстри університетської лікарні Оденсе дозволили ідентифікувати всіх дітей, яким був діагностований КР до початку дослідження. Клінічна інформація про цих дітей була отримана ретроспективно з лікарняної лікарні. Ні педіатри первинної медичної допомоги, ні місцеві лікарні в окрузі не роблять ендоскопії дітям, тому випадків не було втрачено.
Анкета
Була розроблена коротка анкета, яка охопила 5 найпоширеніших симптомів CD, що містить наступні питання:
1. Чи страждали у дитини болі в животі більше 2 разів за останні 3 місяці?
2. Чи була у дитини діарея більше 2 тижнів?
3. Чи схильна дитина до твердого і твердого стільця?
4. Чи набирає дитина достатньої ваги?
5. Чи набирає дитина достатнього зросту?
Анкета була підтверджена 22 тестовими співбесідами з довільно відібраними батьками, чиї діти (відповідної вікової групи) потрапили до відділення невідкладної допомоги Університетської лікарні Оденсе з незначними травмами. Крім того, було проведено пілотне дослідження, яке включало сім’ї 198 дітей у віці від 5 до 9 років, що не призвело до будь-яких додаткових змін в анкеті.
Питання стосувалися наявності періодичних болів у животі, хронічної діареї, запорів та відсутності збільшення ваги та зростання на думку батьків. Респондентам було наказано вказати свої відповіді, вибравши "так", "ні" або "не знаю". Відповідь "я не знаю" вважалася ні. Батьків просили дати згоду їхнім дітям брати участь у додаткових тестах. Діти, які мали 1 або більше симптомів і батьки яких дали свою згоду, отримували додаткові дослідження з використанням зразків крові. Анкета також надавала загальну інформацію як для дітей, так і для батьків. Листи-нагадування, включаючи анкету та загальну інформацію, були надіслані двічі всім, хто не відповів.
Анти-трансглутаміназні антитіла
Зразки крові були зібрані у учасників дослідження у 2 лікарнях округу Фюн і проаналізовані в університетській лікарні Оденсе. Антитіла IgA проти tTG вимірювали методом ІФА. Антитіла вимірювали в одиницях (гранична точка: 20 довільних одиниць).
Типізація лейкоцитарного антигену людини (HLA)
Типізацію HLA-DQA1 та HLA-DQB1 проводили методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) за допомогою техніки ампліфікації із специфічними для послідовності праймерами.
Клінічні та лабораторні дослідження
Аналіз даних
Коефіцієнт поширеності CD визначався як кількість дітей, яким був діагностований CD, поділена на кількість дітей у когорті. Різні пропорції поширеності обчислювали за змінами чисельника та/або знаменника. Чисельником була або загальна кількість дітей, яким був поставлений діагноз CD, або діти, яким був поставлений діагноз у цьому дослідженні. Знаменником була загальна кількість учасників, включених у дослідження, кількість респондентів, кількість дітей із симптомами або кількість дітей, які продовжували здавати зразок крові. 95% довірчі інтервали (95% ДІ) пропорцій поширеності були розраховані при припущенні, що дані були біноміально розподілені.
Для аналізу упередженості відбору була використана модель логістичної регресії для зв'язку між наявністю симптому (залежна дихотомічна змінна) та кількістю сімей, які відповіли на початкову анкету або наступні нагадування (незалежна безперервна змінна). Модель логістичної регресії була використана для аналізу зв'язку між кількістю симптомів та кількістю дітей з діагнозом CD. Кількість симптомів було розділено на 1 або більше 1 симптому (симптомів) як залежних змінних, а наявність CD була незалежною змінною.
Результати
До складу досліджуваної групи входило 9980 дітей. Всього анкету заповнили 7029 сімей (70%). Один або кілька симптомів були описані 2834 (40%) обстежених, найчастішими були болі в животі (33%). З 24 дітей із позитивним результатом анти-tTG Ab, 17 пройшли верхню ендоскопію. Одинадцять хлопчиків показали ознаки CD у дванадцятипалій кишці, що відповідає класифікації III стадії Марша, 2 мали стадію Марша I та 1 стадію II (8 дівчаток [62%]). У пацієнтів з І та ІІ стадією Марша в дванадцятипалій кишці вони також мали гістологічні ознаки, що відповідають стадії Марша IIIB у цибулині дванадцятипалої кишки. Тринадцять пацієнтів мали позитивні результати ЕМА. Позитивні результати були виявлені у 8 пацієнтів для HLADQ2, 3 для DQ8 та 3 для DQ2 та DQ8.
У одного пацієнта була інфекція лямблій лямблій, і нової біопсії не проводили, оскільки анти-tTG зник після лікування антибіотиками. У двох пацієнтів були нормальні результати біопсії. Один із 3 пацієнтів без гістологічних ознак CD мав позитивні результати ЕМА. У всіх дітей були симптоми слабкості, які не впливали на їхнє повсякденне життя, але інших симптомів КД не було. Жодна з дітей із позитивною серологією, які прийшли на консультацію, не належала до груп ризику, за винятком 1 дитини, яка мала бабусю та дідуся з CD. Дванадцять результатів зразків крові були позитивними щодо антидезамінованого гліадинового IgG, але були негативними для анти-tTG. Всі 12 зразків мали нормальний рівень загального IgA в сироватці крові.
Усі діти, які досягли кроку 5, дотримувались безглютенової дієти, коли діагностували КД та досягли клінічної ремісії. Незважаючи на ремісію, 2 дітей почали нормальну дієту, і рівень їх анти-tTG не змінився. Серед інших дітей із СD рівень анти-tTG зник або знизився. Деякі з батьків повідомили, що їхні діти покращили настрій і поведінку після початку безглютенової дієти, хоча ці симптоми не були згадані під час першого відвідування.
До складу досліджуваної сукупності входило 13 дітей, у яких діагностовано КР до його початку. У семи пацієнтів були симптоми CD, а 6 діагностовано під час скринінгу в групах високого ризику (4 пацієнти з діабетом 1 типу, 1 із синдромом Дауна та 1 з аутоімунним гепатитом). На кінець періоду дослідження 27 із 9980 дітей мали КР, тобто частка поширеності вперше діагностованих пацієнтів становила 0,14% (95% ДІ: 0,08-0,24) (14 з 9967), а передбачувана частка Загальна поширеність становила мінімум 0,27% (95% ДІ: 0,18-0,39) (27 з 9980). На підставі 14 нових пацієнтів, яким було поставлено діагноз протягом досліджуваного періоду, коефіцієнт поширеності становив 0,20% (95% ДІ: 0,11-0,33) (14 з 7029) серед тих, хто відповів на анкету, 0,49% (ДІ 95%: 0,27-0,83) (14 з 2835) серед дітей з 1 або більше симптомами, і 0,81% (95% ДІ: 0,45-1,36) (14 з 1720) серед тих, хто пройшов аналіз крові.
Максимальна частка поширеності вперше діагностованих випадків КР становила 1,22% (95% ДІ: 0,76-1,90) (21 з 1720), включаючи пацієнтів із позитивним рівнем анти-tTG, але за винятком тих, у кого позитивний результат - нормальна біопсія. Оскільки було виявлено 14 нових випадків, співвідношення CD з мінімальними симптомами/відомим CD було 1: 1. Модель логістичної регресії була використана для аналізу упередженості відбору респондентів на основі наявності симптомів. Ця модель призвела до співвідношення шансів 0,66-0,89 (p ♦ Короткий зміст та об’єктивний коментар: Дра Марія Євгенія Ногерол
Ви повинні зайти на сайт зі своїм обліковим записом користувача IntraMed, щоб побачити коментарі своїх колег або висловити свою думку. Якщо у вас вже є обліковий запис IntraMed або ви хочете зареєструватися, натисніть тут