На сьогодні всі знають, що це холестерин, але для невідомих це ліпід, який міститься в крові, і який часто вважають шкідливим для функціонування нашого організму. Але це також те, що холестерин необхідний для функціонування холестерину, необхідного для нормального функціонування нашого організму, наприклад, для побудови мембран, а також відіграє важливу роль у синтезі деяких вітамінів і гормонів.
Як і все в житті, хоча корисний для організму, надлишок холестерину може бути шкідливим, оскільки може спричинити засмічення артерій та інші ускладнення серця. Тому, щоб утримати рівень холестерину на відстані, доцільно дотримуватися здорового способу життя зі здоровими харчовими звичками та регулярними фізичними вправами.
Деякі наукові дослідження показують, що регулярна практика йоги може допомогти знизити рівень холестерину природним шляхом і без шкідливих побічних ефектів в організмі.
Йога та холестерин
Нижче ми пропонуємо кілька практик асан і пранаям, які можуть бути корисними в практиці йоги і спеціально розроблені для стимулювання органів черевної порожнини та пов’язаних з ними чакр:
1 Пранаяма Капалабхаті
Ця пранаяма збільшує швидкість метаболізму та зменшує вагу. Це також стимулює роботу органів черевної порожнини та покращує роботу травного тракту.
2 Чакрасана (поза колесом)
Ця поза діє на органи черевної порожнини і допомагає зняти запор. Це також покращує роботу печінки і тим самим допомагає позбутися зайвого жиру та холестерину.
3 Шалабхасана (коник)
Поза омара розтягує живіт і стимулює органи черевної порожнини. Ця поза також допомагає подолати запор.
4 Сарвангасана (свічка)
Опора плеча стимулює роботу органів черевної порожнини та покращує травлення.
5 Пашимоттанасана (затискач)
Ця поза стимулює роботу печінки та нирок; зменшує ожиріння і позбавляє від надлишкового жиру з черевної області.
6 Ардха Матсіендрасана
Таке ставлення масажує органи черевної порожнини, стимулює роботу печінки та допомагає подолати розлад шлунку.
Як і будь-яка інша практика, результати практики йоги потребуватимуть часу, щоб проявити себе, згідно з цитованим вище дослідженням, зміни були відзначені в групі, яка практикувала більше 1 року.