ОПИС
Баклофен - це перорально активний міорелаксант. Це похідне гальмівного нейромедіатора гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК). Баклофен застосовується клінічно для лікування спастичності та поліпшення рухливості у пацієнтів з розсіяним склерозом та іншими пошкодженнями спинного мозку, полегшення болю та скутості м’язів. Баклофен також покращує роботу сечового міхура та кишечника у деяких з цих пацієнтів.
Інтратекально баклофен використовується для лікування спастичних розладів головного мозку, а також для лікування невралгії трійчастого нерва.
Механізм дії: Точний механізм дії баклофену невідомий, хоча, як вважають, препарат діє на рівні спинного мозку, блокуючи полісинаптичні та моносинаптичні аферентні шляхи передачі. Баклофен буде інгібувати передачу імпульсів за цими шляхами, діючи як гальмуючий нейромедіатор як сам по собі, так і індукуючи гіперполяризацію первинних нервових кінцівок, що буде інгібувати вивільнення збудливих нейромедіаторів, таких як глутамат або аспартат. Оскільки баклофен у високих дозах викликає депресію центральної нервової системи, існує припущення, що препарат також діє на супраспінальному рівні. Баклофен навіть описували як агоніст ГАМК, який би зменшив вивільнення нейромедіаторів аспартату та глутамату та зменшив збудливість альфамоторних нейронів.
Фармакокінетика: перорально введений баклофен швидко та повністю абсорбується, хоча його біодоступність варіюється від пацієнта до пацієнта. Швидкість і ступінь всмоктування обернено пропорційні дозі. Пікові концентрації в крові отримуються через 2-3 години. Баклофен широко розповсюджений по всьому тілу, лише дуже мало перетинаючи гематоенцефалічний бар’єр. Його зв’язок з білками плазми невеликий. Препарат метаболізується на 15% печінкою, решта виводиться у незміненому вигляді через сечовивідні шляхи. Період напіввиведення становить 2,5-4 години. Від 75 до 80% дози виводиться через нирки у вигляді незмінного препарату або метаболітів, а решта виводиться з фекаліями.
ПОКАЗАННЯ ТА ПОЗОЛОГІЯ
Лікування спастичності при розсіяному склерозі або при інших розладах спинного мозку (ішемія хребта, пухлина хребта, поперечний мієліт, шийний спондильоз, церебральний параліч або дегенеративна мієлопатія)
- Дорослі: спочатку 5 мг тричі на день, поступово збільшуючи дози кожні три дні по 5 мг при кожному введенні (тобто 15 мг/день) до досягнення доз від 40 до 80 мг на день.
- Діти> 8 років: спочатку від 10 до 15 мг/добу в розділених дозах. Потім поступово збільшуйте до максимум 60 мг на добу.
- Діти від 2 до 7 років: спочатку 10-15 мг/добу в 3 прийоми. Дози можна поступово збільшувати до максимум 40 мг на добу.
Лікування стійкої гикавки (singultus):
- Дорослі: пероральні дози 10 мг застосовували чотири рази на день
Лікування невралгії трійчастого нерва:
- Дорослі: рекомендуються початкові дози 5 мг перорально тричі на день, при необхідності збільшуючи ці дози з кроком по 5 мг у кожній дозі кожні три дні до досягнення адекватної відповіді або максимальної дози 80 мг/добу.
У пацієнтів з важкою нирковою недостатністю (сироватковий креатинін> 2 мг/дл) будуть розглянуті альтернативні методи лікування з огляду на можливість серйозних побічних реакцій з баклофеном.
ПРОТИПОКАЗАННЯ
У пацієнтів з важкою нирковою недостатністю (сироватковий креатинін> 2 мг/дл) баклофен може виявляти токсичну дію у відносно низьких дозах через 24-48 годин після початку лікування, а отже, баклофен протипоказаний цим пацієнтам.
Баклофен відносно протипоказаний пацієнтам, які перенесли внутрішньочерепні крововиливи або інсульт через ризик збільшення центральної нервової системи, депресії дихання або серцево-судинної системи.
Пацієнти літнього віку з психічними розладами більш сприйнятливі до токсичності баклофену для центральної нервової системи. Встановлено, що баклофен погіршує контроль нападів та зміни ЕЕГ у пацієнтів з епілепсією, і тому його слід призначати з обережністю.
Баклофен може підвищувати рівень глюкози в крові, тому його слід з обережністю вводити хворим на цукровий діабет. Так само кров була виявлена у фекаліях пацієнтів, які отримували баклофен, тому цей препарат слід застосовувати з обережністю пацієнтам з виразковою хворобою в анамнезі.
Баклофен збільшує частоту розвитку омфалоцеле (вентральних гриж) у плодів щурів, які отримували в 13 разів максимальну рекомендовану дозу у людини. Ці дози спричиняють значне зменшення споживання корму та збільшення ваги у потомства. Ці відхилення не спостерігаються у мишей та кроликів.
У дозі, в 7 разів перевищує дозу для людини, також спостерігалося збільшення неповного окостеніння груднин плодів щурів та відсутність ядер окостеніння фаланги у верхніх та нижніх кінцівках.
Контрольованих досліджень впливу баклофену на вагітність не проводилось. Тому його використання не рекомендується, якщо тільки користь для матері не виправдовує можливий ризик для плода.
ВЗАЄМОДІЇ
Одночасне застосування баклофену з іншими препаратами, що пригнічують центральну нервову систему, такими як етанол, агоністи опіатів, буторфанол, нальбуфін, пентазоцин, антипсихотики, анксіолітики, заспокійливі засоби, Н2-антигістамінні препарати, седативні засоби, тиназидин, трамадол або снодійні засоби. Баклофен слід призначати з обережністю пацієнтам, які отримують антидепресанти. На додаток до адитивних ефектів, які можуть виникати на центральну нервову систему, трициклічні антидепресанти можуть посилювати гіпотонію м’язів.
Одночасне застосування баклофену з інгібіторами моноаміноксидази може посилити депресію центральної нервової системи та спричинити гіпотонію.
Оскільки баклофен може підвищувати рівень глюкози в крові, пацієнтам із діабетом, які отримують баклофен, може знадобитися коригування дози інсуліну або пероральних протидіабетичних препаратів.
Лікарські трави валеріани (Valeriana officinalis) або кава кава (Piper methysticum) можуть посилити пригнічувальну дію баклофену на ЦНС. Слід спостерігати за пацієнтами, які споживають ці рослини, починаючи лікування баклофеном.
ПОБІЧНІ РЕАКЦІЇ
Найпоширенішими побічними реакціями, які спостерігаються при пероральному прийомі баклофену, є запаморочення, запаморочення, слабкість, головний біль, нудота/блювота, гіпотонія, запор, млявість/втома, сплутаність свідомості, безсоння та збільшення частоти сечовипускання. Після інтратекального введення побічні ефекти подібні до таких при пероральному застосуванні, але додатково можуть спостерігатися судоми, парестезії, затуманення зору, гіпотонія, дизартрія, гіпотонія та задишка.
Іншими побічними ефектами, пов'язаними з лікуванням баклофеном, є:
Центральна нервова система: ейфорія, збудження, депресія, галюцинації, парестезізм, міалгія, шум у вухах, порушення координації, тремор, дистонія, атаксія, ністагм, косоокість, міоз, мідріаз та диплопія. Після інтратекального введення повідомлялося про респіраторну депресію, амнезію, тривогу, переохолодження, печіння ніг, дисметрію мозку, інсульт, депресію, сонливість, дисфагію та запаморочення.
Шлунково-кишкова система: ксеростомія, анорексія, дисгевзія, біль у животі, діарея, кров у калі.
Серцево-судинна система: серцебиття, стенокардія, діафорез, синкопе. Після інтратекального введення можуть додатково з’явитися брадикардія, тромбоз глибоких вен, ортостатична гіпотензія та набряки нижніх кінцівок.
Сечостатева система: енурез (нетримання сечі), затримка сечі, дизурія, імпотенція, дисфункція еякуляції, ніктурія, гематурія (рідко). Інтратекальне введення може також спричинити спазми сечового міхура та порушення статевої функції.
Дихальна система: задишка, закладеність носа, пневмонія
Інші: висип, свербіж, набряк щиколотки, збільшення ваги. Інтратекальне введення може додатково викликати септицемію, суїцидальну ідею чи спробу, диплопію та кропив'янку. .
Повідомлялося про підвищення рівня трансаміназ та лужної фосфатази у пацієнтів, які отримували баклофен, а також про підвищення рівня глюкози в крові.
Токсичність баклофену (проявляється енцефалопатією, болями в животі, а в деяких випадках і судомами із дозами від 15 до 30 мг/добу) була описана у деяких пацієнтів із зниженою функцією нирок. Тому пацієнти з тяжкою нирковою дисфункцією (сироватка креатиніну> 2 мг/дл) слід уникати лікування баклофеном. Якщо у пацієнта розвивається токсичність до баклофену, гемодіаліз може полегшити клінічні симптоми.
ПРЕЗЕНТАЦІЯ
Баклофен LIORESAL Comp. 10 мг LIORESAL Comp. 25 мг ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ НОВАРТІС