Офіційний вісник L 033, 11/02/1980 р. 0008 - 0012
Фінське спеціальне видання: Глава 6 Том 2 С. 0051
Грецьке спеціальне видання: Глава 06 Том 2 С. 0081
Шведське спеціальне видання: Глава 6 Том 2 С. 0051
Іспанське спеціальне видання: Глава 06 Том 2 С. 0095
Спеціальне видання для португальської Глава 06 Том 2 С. 0095
від 21 січня 1980 року
про координацію положень, встановлених законом, нормативними актами або адміністративними діями щодо зайняття та здійснення діяльності акушерок
РАДА ЄВРОПЕЙСЬКИХ Співтовариств,
Беручи до уваги Договір про заснування Європейського економічного співтовариства, і зокрема статті 49, 57 та 66,
Беручи до уваги пропозицію Комісії [1],
Беручи до уваги висновок Європейського парламенту (2);,
Беручи до уваги висновок Економічного та Соціального Комітету (3),
Оскільки, згідно зі статтею 57 Договору, положення, встановлені законом, нормативними актами або адміністративними діями, що стосуються початку та здійснення діяльності акушерки, повинні бути узгоджені; Оскільки з міркувань громадського здоров’я необхідно узгодити в межах Співтовариства визначення сфери діяльності відповідних фахівців та їх підготовки; Оскільки не видається бажаним забезпечити рівномірне навчання для всіх держав-членів; оскільки, навпаки, в організації викладання потрібно залишити якомога більше свободи; враховуючи, що найкращим рішенням є встановлення мінімальних стандартів;
враховуючи, що координація цієї діяльності, передбачена цією Директивою, не виключає подальшої подальшої координації;
Беручи до уваги, що стосується навчання, більшість держав-членів в даний час не розрізняють акушерки, що працюють на трудових відносинах, та тих, хто працює як самозайнята особа; тоді як, отже, представляється необхідним розширити сферу дії цієї Директиви на акушерки, які перебувають у трудових відносинах,
ПРИЙНЯЛА ЦЮ ДИРЕКТИВУ:
1. Держави-члени обумовлюють здійснення та здійснення діяльності акушерок, що мають звання, зазначені у статті 1 Директиви 80/154/ЄЕС (4), при наявності диплома, сертифіката чи інших доказів офіційної кваліфікації як акушерка, зазначена у статті 3 цієї Директиви. під час навчання зацікавлена особа придбала:
(а) адекватне знання наукових дисциплін, на яких базується діяльність акушерок, зокрема акушерства та гінекології;
(b) належні знання професійної етики та відповідного законодавства;
(c) детальні знання про біологічні функції, анатомію та фізіологію акушерства та новонароджених, а також знання про взаємозв'язок між станом здоров'я та фізичним та соціальним оточенням людини та її поведінкою;
(d) належний клінічний досвід, накопичений у визнаних закладах та під наглядом кваліфікованого персоналу в акушерських та акушерських справах;
(e) належні знання про підготовку медичних працівників та досвід роботи з такими фахівцями.
2. Навчання, згадане в параграфі 1, включає:
- або денна форма навчання в галузі акушерства, що складається щонайменше з трьох років практичної та теоретичної підготовки, для якої вступ обумовлюється закінченням щонайменше перших 10 років загальноосвітньої школи,
- або денна форма навчання в галузі акушерства, щонайменше 18 місяців, за умови отримання диплома, сертифіката чи іншого підтвердження офіційної кваліфікації медсестер, відповідальних за загальний догляд, зазначених у статті 3 Директиви 77/452/ЄЕС. [5]
3. Навчання середнього акушерства, передбачене першим абзацом параграфа 2, охоплює щонайменше предмети навчальної програми, перелічені у Додатку.
Дослідження, передбачене другим абзацом параграфа 2, повинно охоплювати принаймні ті предмети навчальної програми, перелічені в Додатку, які не є частиною рівноцінного навчання медсестер.
4. Держави-члени повинні забезпечити, щоб установи, що проводять навчання акушерок, відповідали за координацію теорії та практики протягом усього дослідження.
Теоретична та технічна підготовка, зазначена у частині А Додатку, має бути збалансованою та координованою з клінічною підготовкою акушерок, зазначеною у частині В Додатка, щоб знання та досвід, зазначені у пункті 1, були належним чином отримані.
Клінічне навчання повинно проходити у формі навчання, яке проводиться під професійним наглядом у лікарняних відділеннях чи інших закладах, що надають послуги з охорони здоров’я та які схвалені компетентними органами чи організаціями. В рамках цього навчання акушерки - студенти беруть участь у діяльності кафедри, якщо вони сприяють їх освіті. Вони також придбають обов'язки, пов'язані з виконанням діяльності акушерки.
Після регулярного оцінювання результатів, отриманих за видами навчання, передбаченими частиною 1 статті 1, 2, Комісія складає свій перший звіт Раді через шість років після повідомлення про цю Директиву. Ця оцінка буде проведена у співпраці з Консультативним комітетом з підготовки акушерок.
На основі результатів такої оцінки Комісія подає свої пропозиції щодо внесення змін щодо адаптації мінімальних критеріїв для цих видів досліджень до умов, передбачених у першому абзаці першого абзацу та у другому абзаці статті 2 (2). ). 1 Директиви 80/154/ЄЕС. Рада приймає рішення щодо цих пропозицій без зайвої затримки.
Без шкоди положенням статті 1, держави-члени можуть дозволити дистанційне навчання на умовах, затверджених компетентними національними органами.
Загальний період дистанційного навчання не може бути коротшим за період денної форми навчання. Різниця у формі не повинна шкодити рівню дистанційного навчання.
Держави-члени забезпечують, щоб акушерки мали право займатися та здійснювати наступну діяльність:
1. надавати належну інформацію та консультувати з питань планування сім'ї;
2. діагностувати вагітність і контролювати перебіг нормальної вагітності; провести обстеження, необхідні для контролю за перебігом нормальної вагітності;
3. призначити або рекомендувати обстеження, необхідні для ранньої діагностики вагітностей високого ризику;
4. забезпечити програми підготовки до батьківства та всебічну підготовку до пологів, включаючи поради щодо гігієни та харчування;
5. доглядати та допомагати матері під час пологів та контролювати стан плода в утробі матері відповідними клініко-технічними засобами;
6. здійснювати спонтанні пологи, включаючи ті, де потрібна епізіотомія, а в термінових випадках - також тазові пологи;
7. розпізнавати попереджувальні ознаки відхилень у матері чи дитини, що вимагають втручання лікаря, і, якщо необхідно, допомогти лікареві; вжити необхідних необхідних заходів у відсутності лікаря, зокрема ручне видалення плаценти або подальший ручний огляд матки;
8. обстежувати та доглядати за новонародженим; вжити всіх необхідних заходів, якщо це необхідно, та провести негайну реанімацію, якщо це необхідно;
9. доглядати за шість тижнів та контролювати стан матері протягом постнатального періоду, надавати матері вичерпні поради щодо догляду за немовлям, щоб допомогти їй забезпечити оптимальний розвиток новонародженого;
10. виконувати терапію, призначену лікарем;
11. вести всі необхідні записи.
Ця Директива також застосовується до громадян держав-членів, які відповідно до Регламенту (ЄЕС) No. Регламент Ради (ЄЕС) No 1612/68 від 15 жовтня 1968 року про свободу пересування працівників у межах Співтовариства (6), який здійснював або буде здійснювати в трудових відносинах одну з видів діяльності, зазначених у статті 1 Директиви 80/154/ЄЕС.
1. Держави-члени вводять в дію заходи, необхідні для дотримання цієї Директиви, протягом трьох років з моменту її повідомлення та негайно інформують про це Комісію.
2. Держави-члени повідомляють Комісії тексти основних положень національного законодавства, які вони приймають у галузі, що охоплюється цією Директивою.
Якщо держава-член стикається із серйозними труднощами при застосуванні цієї Директиви, Комісія розглядає ці труднощі разом із відповідною державою та вимагає висновку Комітету вищих медичних працівників, створеного Рішенням 75/365/ЄЕС (7), з останніми змінами, внесеними Рішенням 80./157/ЄЕС [8].
У разі необхідності Комісія подає Раді відповідні пропозиції.
Не пізніше, ніж через шість років після повідомлення про цю Директиву, Рада, діючи за пропозицією Комісії та заслухавши думку Консультативного комітету, вирішує, чи слід вилучати чи зменшувати третій пункт Частини B Додатку.
Ця Директива адресована державам-членам.
Вчинено в Брюсселі, 21 січня 1980 року
[1] Ú. в. ОВ С 18, 12.2.1970 р., С. 1
[2] Ú. в. CU C 101, 4.8.1970, с. 26
[3] Ú. в. ОВ С 146, 11.12.1970 р., С. 17
[4] Ú. в. LU L 33, 11.2.1980, с. 1.
[5] Ú. в. LU L 176, 15.7.1977, с. 1.
[6] Ú. в. LU L 257, 19.10.1968, с. 2.
[7] Ú. в. LU L 167, 30.6.1975, с. 19.
[8] Ú. в. LU L 33, 11.2.1980, с. 15.
ПЛАН РОБОТИ ДЛЯ ПРИРОДНИХ ПОМІЧНИКІВ
Навчання, що призводить до отримання диплома, сертифіката чи іншого підтвердження формальної кваліфікації акушерки, складається з наступних двох частин:
А. ТЕОРЕТИЧНЕ ТЕХНІЧНЕ ВЧЕННЯ
а) Загальні предмети
1. Основи анатомії та фізіології
2. Основи патології
3. Основи бактеріології, вірусології та паразитології
4. Основи біофізики, біохімії та радіології
5. Педіатрія, з особливою увагою щодо догляду за новонародженим
6. Гігієна, санітарна освіта, профілактична медицина, рання діагностика захворювань
7. Харчування та дієтологія, з особливою увагою до жінок, новонароджених та немовлят
8. Основи соціології та соціально-медичні проблеми
9. Основи фармакології
11. Принципи та методологія навчання
12. Здоров'я та соціальне законодавство та організація охорони здоров'я
13. Професійна етика та правові норми в галузі акушерства
14. Статеве виховання та планування сім'ї
15. Правовий захист матері та дитини
б) Предмети, характерні для діяльності акушерки
1. Анатомія та фізіологія
2. Ембріологія та розвиток плода
3. Вагітність, пологи та післяпологовий період
4. Гінекологічна та акушерська патологія
5. Консультування вагітних жінок та підготовка до батьківства, включаючи психологічні аспекти
6. Підготовка до пологів (включаючи знання технічного обладнання в акушерстві та їх використання)
7. Анальгезія, анестезія та реанімація
8. Фізіологія та патологія новонародженого
9. Догляд та нагляд за новонародженими
10. Психологічні та соціальні фактори
Б. ПРАКТИЧНО-КЛІНІЧНЕ ВЧЕННЯ
Це навчання повинно проводитися під відповідним наглядом:
1. консультування вагітних, включаючи проведення щонайменше 100 пренатальних обстежень;
2. нагляд та догляд щонайменше 40 матерів;
3. учень здійснює не менше 40 пологів; якщо цієї кількості не вдається досягти через брак матерів, її можна зменшити до мінімум 30 пологів, за умови, що студент допомагає ще в 20 пологах;
4. допомога в одному/двох пологах малого тазу;
5. досвід з епізіотомією та введенням у шви;
6. спостереження та догляд за 40 жінками, які перебувають у групі ризику вагітності;
7. щонайменше 100 обстежень після пологів та новонароджених;
8. нагляд та догляд за матерями та новонародженими, включаючи недоношених та новонароджених, що переносяться, немовлят з низькою вагою та хворих немовлят;
9. догляд за патологічними випадками у галузі гінекології та акушерства та захворюваннями новонароджених та немовлят;
10. Ознайомлення з поширеними патологічними випадками у внутрішній медицині та хірургії.