Збільшення однієї або обох молочних залоз у хлопчиків або чоловіків, спричинене неопухолевим розростанням залозистої тканини, іноді з гіпертрофією жирової тканини. Виключний ріст жирової тканини називається ліпомастією (псевдогінекомастія).

внутрішня

Етіопатогенез та причини

1) Збільшення концентрації вільного (біологічно активного) естрадіолу щодо вільного тестостерону в крові, спричинене:

а) посилений біосинтез естрогену в період статевого дозрівання (фізіологічно), або шляхом естроген- або гонадотропіноутворюючих пухлин яєчок, при гіперплазії наднирників або при пухлинах надниркових залоз

б) знижений біосинтез андрогенів (при гіпогонадизмі або у літніх чоловіків)

в) збільшення печінкової продукції глобуліну, що зв’язує статеві гормони (ГСПГ, наприклад, при гіпертиреозі)

г) уповільнення метаболізму естрогену та андрогенів (наприклад, при цирозі печінки або хронічній нирковій недостатності)

2) підвищена місцева активність ароматази (ферменту, який перетворює тестостерон в естрадіол), напр. напр. при ожирінні

3) надмірна чутливість молочної залози до естрогенів

4) вроджений дефект рецептора андрогену або його блокування екзогенними агентами, наприклад. напр. антиандрогенними препаратами (спіронолактон, кетоконазол, еналаприл, верапаміл, ранітидин, омепразол).

Розподіл за віком початку та за найпоширенішими причинами:

1) у хлопчиків 13-14 років: пубертатна гінекомастія

2) у дорослих чоловіків: стійка гінекомастія в період статевого дозрівання, ідіопатична, індукована наркотиками або як симптом гормональних порушень чи інших захворювань (симптоматична гінекомастія), наприклад. напр. новоутворення

3) гінекомастія у літніх чоловіків внаслідок гормональних або симптоматичних змін.

1. Анамнез та фізичний огляд: анамнез щодо вживання наркотиків. Визначте швидкість збільшення молочних залоз, наявність болю та відчуття напруги в грудях. Уважно огляньте молочну залозу (текстуру, еластичність, рухливість тканини залози по відношенню до сусідньої тканини; виділення з будь-якого із сосків), яєчка, зовнішні статеві органи та периферичні лімфатичні вузли. Запитати про наявність симптомів гіпертиреозу, гіперкортицизму, печінково-ниркової недостатності та пухлин ЦНС .

2. Додаткові іспити

1) лабораторні дослідження: аналіз крові, аналіз функції печінки та нирок, естрадіол у сироватці крові, загальний тестостерон, пролактин, концентрація ФСГ, ЛГ та ТТГ; онкомаркери при пухлинах зародкових клітин

2) візуалізаційні тести: мамографія (якщо це технічно можливо), УЗД обох молочних залоз (для виключення новоутворень молочної залози та диференціації гінекомастії від ліпомастії) та яєчок (пошук пухлини), у разі підозри на ендокринні пухлини: УЗД надниркових залоз, КТ або МРТ, МРТ гіпофіза, рентген грудної клітки

3) біопсія молочної залози: у разі підозри на рак молочної залози (особливо якщо пухлина є односторонньою, вона видно закріплена на сусідніх тканинах і має неправильну структуру).

Пубертатна гінекомастія загалом має спонтанний регресивний перебіг, тому в більшості випадків слід спостерігати еволюцію, не вимагаючи специфічної терапії. У дорослих, якщо виявлено використання препарату, що викликає гінекомастію, слід оцінити модифікацію терапії, в ідеалі шляхом призупинення дії зазначеного препарату. Якщо причиною є гіпогонадизм або гіпертиреоз, його специфічна терапія дозволяє поліпшити збільшення об’єму грудей. Терапевтичною альтернативою за відсутності спонтанного регресу або супутнього болю є використання тамоксифену або інгібіторів ароматази. Якщо є підозра на злоякісне утворення, медикаментозна терапія неефективна або гінекомастія суттєво заважає повсякденній діяльності, може бути розглянута хірургічна резекція тканин молочної залози.