Стаття 1 - Права та свободи людини у наданні медичної допомоги
Кожна людина має право на повагу її основних прав та свобод людини в галузі охорони здоров’я.
Будь-яка дискримінація за ознакою раси, кольору шкіри, статі, релігії, політичної чи іншої думки, національного чи соціального походження, власності, статі чи іншого статусу забороняється при наданні медичної допомоги.
Стаття 2 - Загальні права пацієнтів
Будь-яка людина, яка є фізично або психічно хворим або інвалідом, або якій загрожує такий стан, вважається пацієнтом і має право на профілактичну допомогу, діагностику та лікування з метою відновлення здоров’я або пом’якшення наслідків такого стану, або для запобігання подальшому погіршенню стану.
Стаття 3 - Право на інформацію
Інформація про надані медичні послуги та доступне лікування є загальнодоступною, так що нею можуть користуватися всі на основі принципів, викладених у ст. 1 та у ст. 2.
Стаття 4 - Згода пацієнта
Інформована згода пацієнта є умовою будь-якої процедури обстеження та лікування.
Пацієнт має право відмовити або перервати медичну процедуру, крім випадків, передбачених чинними правовими нормами.
Якщо згоди пацієнта отримати не вдається, а медична процедура необхідна та невідкладна, ця процедура може проводитися без згоди.
Видалити органи з тіла живого донора з метою передачі їх в організм іншої особи з метою лікування можна лише в тому випадку, якщо донор повністю компетентний виконувати правові дії та якщо він дав свою згоду на таке збірник у письмовій формі. Донор може відкликати свою згоду в будь-який час до збору.
Органи можуть бути вилучені з тіл мертвих з метою трансплантації або наукових досліджень лише у тому випадку, якщо особа протягом життя не зробила письмової або перевіряної іншим чином заяви про те, що вона не погоджується на це втручання у її цілісність. .
Інформована згода у письмовій формі є умовою включення пацієнта в наукові дослідження та включення у викладання клінічних предметів. Цю згоду пацієнт може відкликати в будь-який час
Стаття 5 - Згода у випадку пацієнта, який не в змозі самостійно вирішити
У випадку неповнолітньої особи або пацієнта з обмеженою дієздатністю або пацієнта, позбавленого дієздатності, згода його законного представника чи опікуна або особи, яка має неповнолітнього у прийомній сім’ї, повинна дати свою згоду.
Якщо згоди пацієнта з обмеженою дієздатністю або згоди законного представника пацієнта, позбавленого дієздатності, неможливо отримати, для виконання повинна бути згода професійної ради. Цю процедуру можна проводити без цієї згоди, коли життя пацієнта негайно загрожує.
Стаття 6 - Конфіденційність
Вся інформація про стан здоров’я пацієнта, діагнози, лікування та прогноз, а також вся інша особиста інформація є конфіденційною протягом життя пацієнта та після його смерті. Право на конфіденційність та захист даних стосується як часу їх обробки, так і обміну даними, включаючи право на захист даних та інформації також у комп’ютеризованій формі.
Дані з медичної документації можуть надаватися на підставі письмового обґрунтованого запиту до прокурора, слідчого, органу міліції або суду у формі витягів.
Медичний заклад повинен зберігати повну медичну документацію пацієнта протягом 50 років після смерті пацієнта.
Інформація про пацієнта та доступ до його медичних карт можуть бути надані для статистичних та наукових цілей відповідно до чинного законодавства.
Стаття 7 - Лікування та догляд
Кожна людина має право на охорону здоров'я відповідно до її стану здоров'я, включаючи профілактичні заходи охорони здоров'я та заходи щодо зміцнення здоров'я. Медичні послуги повинні бути доступними та надаватися на принципі рівності, без дискримінації та відповідно до фінансових, людських та матеріальних ресурсів у суспільстві.
Пацієнт має право знати основні дані (ім’я та прізвище) про медичних працівників, які доглядають за ним та лікують його.
При надходженні до медичного закладу обстеження, лікування та можливе перебування пацієнта в медичному закладі проводитимуться відповідно до принципів права на гідність людини та збереження інтимної близькості пацієнта. Медичні послуги надаються медичними працівниками відповідно до принципів етичного та гідного підходу.
Пацієнт має право отримувати медичну допомогу з урахуванням стану свого здоров’я
(а) у погоджений або розумний час,
(b) на узгоджених та узгоджених умовах,
(c) якомога швидше у разі гострого стану або стану, що загрожує життю.
За погодженням із медичним закладом жінка має право супроводжувати дорослого на її вибір.
Пацієнт має право на відповідне лікування, включаючи співпрацю між різними закладами охорони здоров’я.
Пацієнт має право користуватися підтримкою своєї сім'ї та друзів під час надання медичної допомоги з дотриманням умов, встановлених медичним закладом.
Якщо причини подальшого перебування пацієнта в медичному закладі перестають існувати, пацієнт повинен бути проінформований про причини його звільнення або переведення в інший медичний заклад та про подальше лікування способом, що відповідає чинному законодавству.
Якщо дитина віком до шести років госпіталізована до інституційного догляду, разом із нею може бути прийнятий порадник за рекомендацією лікуючого лікаря. При прийманні дитини старше шести років та дитини до закінчення обов’язкового відвідування школи може бути прийнято з ним керівництво на підставі рекомендацій лікуючого лікаря та за згодою оглядаючого лікаря після оцінки його/її психічний та фізичний стан. Перебування гіда вважається інституційною опікою.
Стаття 8 - Догляд за невиліковно хворими та вмираючими
На невиліковній стадії хвороби пацієнт має право на полегшення та полегшення болю, що відповідає сучасним знанням та можливостям охорони здоров’я вмираючих.
Невиліковно хворий та помираючий пацієнт має право на гуманну допомогу.
Пацієнт має право бути супроводжуваним в останні моменти життя людиною відповідно до її побажань.
Пацієнт має право гідно померти.
Пацієнт має право на неухильне виконання письмового прохання не реанімовуватись або відмовити у застосуванні медичних процедур та процедур. Якщо, незважаючи на належне пояснення, пацієнт відмовляється від необхідної медичної допомоги, лікар вимагає у пацієнта заяви у письмовій або іншій доказовій формі.
Стаття 9 - Подання скарг
Пацієнт має право скаржитися, якщо вважає, що його право на охорону здоров'я було порушено.
Пацієнт може подати скаргу до директора державного закладу охорони здоров’я, в якому йому надано медичне обслуговування, державного районного лікаря, державного регіонального лікаря, Міністерства охорони здоров’я Словацької Республіки, професійних організацій та інших установ.
Стаття 10 - Компенсація
На підставі рішення суду пацієнт має право на компенсацію шкоди, заподіяної в процесі надання медичної допомоги, відповідно до чинного законодавства.