Експертна медична стаття.

Нефармакологічне лікування жовчнокам’яної хвороби

лікують

При загостренні жовчнокам’яної хвороби дитину необхідно госпіталізувати. Призначити фізіотерапію, спрямовану на поліпшення виведення жовчі: парафінові та озокеритові аплікації, індуктотермія в печінці. Доцільно використовувати електрофорез магнію, 1% розчин папаверину, 0,2% розчин платиліну. Корисні прохолодні або хвойні ванни з температурою 37-37,5 С протягом 7-12 хвилин через день. Курс становить 10-12 ванн. Санаторно-курортне лікування показано на курортах Железноводська, Єсентуків, Горячого Ключа, в місцевих реабілітаційно-реабілітаційних центрах.

Прийом їжі повинен регулюватися; призначте стіл № 5. Перегляд телевізійних програм та комп’ютерних ігор обмежений 2 годинами на день. Фізичні навантаження, включаючи заняття спортом, обмежуються тим, що не викликають болю в животі, однак повне виключення фізичних вправ та фізичних вправ на відкритому повітрі неприпустимо через ризик розвитку гіпокінетичного синдрому.

Фармакологічне лікування жовчнокам’яної хвороби

Застосовують препарати жовчних кислот - похідні дезоксихолевої кислоти. У дитячому віці застосовують лише урсодезоксихолеву кислоту, дітям до 3 років призначають сироп, дітям старше 4 років у капсулах - у межах 10 мг Дкгсут). Повну дозу слід приймати на ніч перед сном, запиваючи рідиною (водою, чаєм, соками, молоком тощо). Урсодезоксихолева кислота має хорошу переносимість, не має побічних ефектів. Тривалість лікування становить від 6 до 24 місяців безперервного курсу.

При тривалому літолізі жовчнокам’яної хвороби призначаються гепатопротектори комбінованої дії-гепабен. Хофітол. Вибираючи препарат, орієнтуйтеся на функціональний стан жовчовивідних шляхів. При гіпертонічній дисфункції застосовують гепабен (1 капсула під час їжі 3 рази на день, 1 капсула перед сном протягом 1-3 місяців), що має спазмолітичну дію. При гіпотонії жовчного міхура призначають хофітол по 1 таблетці у віці 5-10 років або по 2 таблетки в 15 років 3 рази на день до їжі протягом 2 тижнів.

Протипоказання до призначення консервативного лікування:

  • ускладнений перебіг жовчнокам’яної хвороби (гострий та хронічний холецистит, жовчні коліки та інші захворювання);
  • жовчний міхур відключений;
  • ожиріння третього ступеня;
  • хронічний гепатит і цироз;
  • хронічна діарея:
  • окремі конкременти діаметром більше 15 мм, множинні, що займають понад 50% просвіту жовчного міхура;
  • вагітність;
  • карцинома жовчного міхура;
  • холедохолітіаз.

При важкій жовчнокам’яній хворобі під час лікування літолітик показаний у випадках, коли ймовірність несприятливого результату операції збільшує ризик смертності від жовчнокам’яної хвороби, наприклад, діти з вродженими вадами серця, гемолітичною анемією та іншими станами серйозних медичних.

Перед початком лікування батьків та дитину слід поінформувати про тривалість лікування від 6 місяців до 2 років та частоту рецидивів утворення каменів після закінчення лікування.

Терапевтичний ефект та побічні ефекти застосовуваних препаратів контролюють протягом перших 3 місяців кожні 4 тижні, досліджуючи активність ферментів крові, а потім проводячи УЗД жовчних проток кожні 6 місяців.

При лікуванні урсодезоксихолевою кислотою діарея рідко проходить сама по собі між 4-м та 5-м днем ​​після початку лікування або після зменшення дози препаратів. Подальше збільшення дози не призводить до відновлення діареї.

Навіть ретельний підбір пацієнтів із показаннями до літолітичного лікування та відповідний підбір препаратів дозволяють досягти успіху лише у 22-25% випадків у дітей з жовчнокам’яною хворобою на стадії утворення жовчнокам’яної хвороби. У 68% дітей на стадії лікування жовчного мулу не запобігає рецидивам каменеутворення, утворення осаду, нападів жовчних кольок та ускладнень.

Хірургічне лікування жовчнокам’яної хвороби

Альтернативою консервативному методу є лапароскопічна холецистектомія. Показання до хірургічного втручання визначаються з урахуванням таких факторів:

  • вік дитини;
  • розмір і розташування каменів у жовчному міхурі;
  • тривалість хвороби;
  • клінічна форма жовчнокам'яної хвороби (безсимптомна кальцифікація, хвороблива форма, жовчна коліка).

Дітям до 3 років рекомендується відвідувати педіатра та хірурга, за показаннями призначається літолітична терапія, при періодичних болях у животі - хірургічне лікування. У цьому віці можливе самовільне розчинення каменів у жовчному міхурі.

У віці від 3 до 12 років планова операція показана дітям з диспептичною формою жовчнокам’яної хвороби та жовчою колікою. Холецистектомія в цьому віці є патогенетично виправданою, оскільки видалення ударного органу не призводить до порушення функціональної здатності печінки та жовчовивідних шляхів. Формування синдрому постхолецистектомії не відбувається.

Діти віком 12-15 років повинні проходити операцію лише за екстреними показаннями. Операція, анестезія в період дисбалансу нейроендокринних функцій може спровокувати хронічні спадкові захворювання; можливо швидке (протягом 1-2 місяців) формування аліментарно-конституційного ожиріння, артеріальної гіпертензії, інтерстиціального нефриту.

У випадках ранньої діагностики та адекватного лікування прогноз сприятливий.

[1], [2], [3], [4], [5], [6], [7], [8], [9], [10], [11]