Перегляньте статті та зміст, опубліковані в цьому носії, а також електронні зведення наукових журналів на момент публікації

Будьте в курсі завжди, завдяки попередженням та новинам

Доступ до ексклюзивних рекламних акцій на підписки, запуски та акредитовані курси

Місія гастроентерології та гепатології полягає у висвітленні широкого кола тем, пов’язаних з гастроентерологією та гепатологією, включаючи найновіші досягнення у патології травного тракту, запальних захворюваннях кишечника, печінки, підшлункової залози та жовчних шляхів, будучи незамінним інструментом для гастроентерологів, гепатологи, хірурги, терапевти та лікарі загальної практики, пропонуючи вичерпні огляди та оновлення на спеціальні теми.

На додаток до ретельно відібраних рукописів із систематичним зовнішнім науковим оглядом, які публікуються в розділах дослідження (наукові статті, наукові листи, редакційні статті та листи до редактора), журнал також публікує клінічні рекомендації та консенсусні документи основних товариств. . Це офіційний журнал Іспанської асоціації гастроентерології (AEG), Іспанської асоціації з вивчення печінки (AEEH) та Іспанської робочої групи з питань хвороби Крона та виразкового коліту (GETECCU). Публікація включена в Medline/Pubmed, в Індексі наукових цитат розширено, а в SCOPUS.

Індексується у:

SCIE/Journal of Citation Reports, Index Medicus/Medline, Excerpta Medica/EMBASE, SCOPUS, CANCERLIT, IBECS

Слідкуй за нами на:

Фактор впливу вимірює середню кількість цитат, отриманих за рік за твори, опубліковані у виданні протягом попередніх двох років.

CiteScore вимірює середню кількість цитат, отриманих за опубліковану статтю. Читати далі

SJR - це престижна метрика, заснована на ідеї, що всі цитати не рівні. SJR використовує алгоритм, подібний до рейтингу сторінок Google; є кількісним та якісним показником впливу публікації.

SNIP дозволяє порівняти вплив журналів з різних предметних областей, виправляючи відмінності у ймовірності цитування, які існують між журналами різних тем.

  • Резюме
  • Ключові слова
  • Анотація
  • Ключові слова
  • Вступ
  • Резюме
  • Ключові слова
  • Анотація
  • Ключові слова
  • Вступ
  • Матеріали і методи
  • Дизайн дослідження та учасники
  • Рандомізація
  • Процедури
  • Статистичний аналіз
  • Результати
  • Обговорення
  • Висновки
  • Конфлікт інтересів
  • Бібліографія

профілактиці

Поява внутрішньолікарняної діареї - це подія з сильним впливом на захворюваність та смертність госпіталізованих пацієнтів, хіміопрофілактика антибіотиками у вибраних пацієнтів може бути економічно ефективним інструментом для її профілактики.

Проспективне, рандомізоване, відкрите дослідження було проведено в лікарні вищого рівня в Мехіко, відібравши пацієнтів з високим ризиком розвитку внутрішньолікарняної діареї, пацієнтам було призначено групу метронідазолу по 500 мг перорально кожні 8 год протягом 7 днів та група спостереження. Первинним результатом було визначення наявності діареї, асоційованої з антибіотиками, та інфекції Clostridium difficile (C. difficile) протягом 7 днів оцінки. Затверджено інституційним комітетом з етики. Реєстраційний номер (11.2017) від 14 березня 2017 року.

З 116 пацієнтів, які відповідали критеріям включення, 96 було проаналізовано, 41 у групі втручання та 55 у групі спостереження, діарея, асоційована з антибіотиками, спостерігалася у 4,9% пацієнтів у групі втручання та у одного 16,4% у групі спостереження (шанси коефіцієнт [АБО] 0,26 (0,05-1,29) p = 0,109). Інфікування C. difficile траплялось у 0% пацієнтів першої групи та у 9,1% другої групи (співвідношення шансів [АБО] 0,91 (0,84-0,99) p = 0,069).

Застосування метронідазолу для профілактики діареї, асоційованої з антибіотиками, не асоціювалося зі зменшенням частоти її виникнення, тоді як при інфекції C. difficile він може бути ефективною альтернативою у вибраних пацієнтів з високим ризиком. Це перше перспективне дослідження, розроблене для цієї мети. У майбутньому потрібні нові дослідження, в яких братиме участь більша кількість пацієнтів.

Лікарняна діарея сильно впливає на рівень захворюваності та смертності серед госпіталізованих пацієнтів. Хімічна профілактика антибіотиками у вибраних пацієнтів може бути економічно ефективним засобом профілактики.

Проспективне рандомізоване відкрите дослідження було проведено у вищій лікарні в Мехіко, відібравши пацієнтів з високим ризиком виникнення внутрішньолікарняної діареї та віднісши до групи, яка приймала метронідазол по 500 мг перорально кожні вісім годин протягом семи днів або спостережну групу . Первинною кінцевою точкою була наявність діареї, асоційованої з антибіотиками, та інфекції Clostridium difficile (C. difficile) протягом семи днів оцінки. Дослідження було схвалено інституційним комітетом з етики. Реєстраційний номер (11.2017) від 14 березня 2017 року.

З 116 пацієнтів, які відповідали критеріям включення, 96 було проаналізовано, 41 у групі втручання та 55 у групі спостереження: у 4,9% пацієнтів у групі втручання та 16,4% у групі спостереження розвинулася діарея, асоційована з антибіотиками (співвідношення шансів [ АБО] 0,26 (0,05-1,29); p = .109). У 0% пацієнтів у групі втручання та у 9,1% у групі спостереження розвинулась інфекція C. difficile (співвідношення шансів [АБО] 0,91 (0,84-0,99); p = 0,069).

Профілактика метронідазолу не призвела до зменшення діареї, пов’язаної з антибіотиками. Однак це може бути ефективним заходом для запобігання зараженню C. difficile у вибраних пацієнтів високого ризику. Це було перше перспективне дослідження, розроблене для цієї мети. У майбутньому потрібні нові дослідження, які залучають більшу кількість пацієнтів.

Поява внутрішньолікарняної діареї (МГП) - подія, що сильно впливає на смертність та захворюваність, що збільшує витрати та дні перебування в лікарні; одним із факторів, що сприяє його появі, є використання антибіотиків широкого спектру дії 1. Антибіотикоасоційована діарея (ААД) - часта патологія у госпіталізованих пацієнтів, головним механізмом яких є порушення роботи кишкової флори з подальшими змінами в метаболізмі вуглеводів, коротколанцюгових жирних кислот та жовчних кислот 2, як правило, це захворювання легкого та самообмежені, але від 15 до 39% випадків спричинені інфекцією Clostridium difficile (C. difficile) –ICD–, клінічний перебіг якої є більш агресивним із високою смертністю 3 .

У 1978 році були описані перші випадки CDI 4, з тих пір ця патологія помітно збільшує частоту появи із появою нових штамів, таких як NAP1/BI/027, із більшою вірулентністю та ускладненнями 5, фактори ризику, найбільш пов'язані з його поява у госпіталізованих пацієнтів віком> 65 років, використання антибіотиків (цефалоспоринів, кліндаміцину, В-лактамів та фторхінолонів) та страждають серйозними захворюваннями 6, інші додаткові фактори включають придушення шлункової кислоти, ентеральне харчування, шлунково-кишкові операції, ожиріння, хіміотерапію, трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин та запальні захворювання кишечника 7–9 .

Були досліджені різні заходи, щоб уникнути його появи, такі як обмеження призначення антибіотиків, зокрема: кліндаміцин, фторхінолони та цефалоспорини, 10 миття рук милом та водою над дезінфікуючими продуктами на спиртовій основі, що пов'язано з більшою ймовірністю Знищення C. difficile 11, головним чином мило на основі хлоргексидину 12. Були проведені дослідження з пробіотиками, які включають комбінацію Lactobacillus зі змінними результатами залежно від типу та використовуваної рецептури 13,14. Нещодавно в ході дослідження було проведено оцінку використання актксумабу та безлотоксумабу, які є людськими моноклональними антитілами проти токсинів A та B C. difficile, відповідно, показавши, що безлотоксумаб був пов'язаний із зменшенням частоти рецидивів захворювання порівняно з плацебо, не так у справа з актксумабом 15 .

Хемопрофілактика лікарськими препаратами, які зазвичай використовуються для лікування хвороби, є розумним недорогим варіантом запобігання виникненню захворювання у вибраних пацієнтів високого ризику, Van Hise et al. 16, який провів ретроспективне дослідження із застосуванням перорального ванкоміцину для запобігання рецидиву CDI, виявив, що повторні CDI спостерігались у 4% тих, хто отримував профілактику, порівняно з 27% тих, хто цього не робив. Щодо метронідазолу, Родрігес та ін. 17 ретроспективно описав ефективність цього препарату в первинній профілактиці у дорослих пацієнтів з високим ризиком (визначається як вік старше 55 років, використання інгібіторів протонної помпи та антибіотиків широкого спектру дії), виявивши, що частота у групі пацієнтів, які отримували метронідазол протягом причини, крім CDI, становили 1,4%, а в групі, яка не отримувала, - 6,5%, роблячи висновок, що прийом метронідазолу зменшує частоту внутрішньолікарняної діареї, пов'язаної з C. difficile, на 80%.

Немає перспективних досліджень, що оцінювали б ефективність цих препаратів як первинної профілактики появи ААД та CDI у пацієнтів із високим ризиком; На платформі «Клінічні випробування» було зареєстровано клінічне випробування із застосуванням метронідазолу або плацебо для пацієнтів із високим ризиком розвитку ІРС - дослідження, яке не було завершено, оскільки пацієнти не дотримувались інструкцій 18. Завдання цього дослідження - оцінити роль метронідазолу у профілактиці AAD та CDI у госпіталізованих пацієнтів високого ризику.

Матеріали та методи Розробка дизайну та учасники

Вибрані пацієнти були рандомізовані за допомогою інструменту з програми EXCEL, що міститься в пакеті OFFICE 2013, для входу в групу втручання з метронідазолом 500 мг перорально кожні 8 год протягом 7 днів або до групи спостереження.

Протягом наступних 7 днів після включення за пацієнтами спостерігали за виявленням ІГЛ, що визначали як появу трьох або більше стільців зниженої консистенції (консистенція 5-7 за шкалою Брістоля) 23 через 24 год; кінцева точка визначалась наявністю МГП, тому, коли вона була представлена, спостереження було припинено, а пацієнти отримували лікування відповідно до керівних принципів клінічної практики; Якщо ІГЛ був присутній, відповідні зразки збирали та направляли на аналіз токсинів А та В на C. difficile. Якщо пацієнтів виписували до завершення 7-денного спостереження, групи втручання давали рецепти пропущених доз метронідазолу, і за обома групами спостерігали по телефону, запитуючи, чи немає у них діареї. Вони терміново призначили проби та оцінка.

Спочатку випробування було розроблено на основі вибірки, розрахованої за формулою різниці для загалом 454 пацієнтів, по 227 у кожній групі, з альфа-похибкою 0,05 та потужністю 80%, щоб виявити 80% відсотків різниці. DAA в обох групах на основі дослідження Родрігеса та співавт. 17, через проблеми інституційної логістики, бажана вибірка не була досягнута, нарешті, включивши 41 пацієнта до групи втручання та 55 до групи спостереження. Дані були експортовані з бази даних дослідження та проаналізовані за допомогою програмного забезпечення SPSS (версія 24). Статеву змінну аналізували за допомогою U-Mann Withney, вік представляв нормальний розподіл і аналізували за допомогою критерію t Стьюдента, змінні супутніх захворювань, причин госпіталізації, попередньої госпіталізації та використання антибіотиків, що використовувались в госпіталізації, аналізували за допомогою хі-квадрата, Основна точка оцінки, яка полягала у появі DAA та ICD, була проаналізована за допомогою точного тесту Фішера та розрахунку ризику за допомогою таблиць непередбачених ситуацій.

Набір пацієнтів проводився з травня по вересень 2017 року, 116 пацієнтів відповідали критеріям включення, були рандомізовані та 59 пацієнтів були віднесені до групи втручання, 9 з яких не погодились брати участь через страх мати раніше відомі або відчували побічні ефекти з препаратом та 9 інших було виключено, 2 через смерть, 6 через несприятливі наслідки головного болю та шлунково-кишкового болю та запаморочення, нарешті, одного виключено через медичні ознаки голодування, нарешті проаналізовано 41 пацієнта. До групи спостереження було віднесено 57 пацієнтів, де один пацієнт був виключений через смерть, а інший через втрату контакту після виписки до сьомого дня. Нарешті було проаналізовано 55 пацієнтів (рис. 1).