Увага
За законом, певна інформація доступна лише професіоналам.
Опис і призначення
Ліки містить препарат мітоміцин. Він належить до групи протипухлинних препаратів. Застосовується як окремо, так і в поєднанні з іншими ліками для лікування різних типів раку в багатьох частинах людського тіла, таких як:
- рак молочної залози,
- рак легенів (недрібноклітинний рак легенів),
- рак стравоходу, шлунка та підшлункової залози,
- колоректальний рак (колоректальний рак), в тому числі при метастазах у печінку,
- рак прямої кишки (у поєднанні з радіацією),
- рак шийки матки,
- рак сечового міхура,
- рак крові (хронічний мієлоїдний лейкоз, хронічний лімфолейкоз).
Використання
Дозування та схеми дозування
Пацієнти з пухлинами сечового міхура
Звичайна доза становить 20-40 мг, розчинених у 20-40 мл фізіологічного розчину, один або три рази на тиждень, щоб отримати загалом 20 доз. Пацієнт повинен підтримувати його не менше 1 години. У цей період пацієнт повинен повертатися кожні 15 хвилин.
Профілактика повторних поверхневих пухлин: Випробувано кілька варіантів дозування, напр. 20 мг у 20 мл розчинника кожні 2 тижні та 40 мг у 40 мл розчинника 1 або 3 рази на місяць.
Дозування коригується відповідно до віку та клінічного стану пацієнта. Стандартні разові дози, включаючи інтервали, наведені в таблиці - див. Розділ 4.2.
Максимальна кумулятивна доза становить 60 мг/м 2 як для системного, так і для внутрішньоартеріального введення. Для внутрішньоміхурового введення максимальна кумулятивна доза не обмежується.
Дозування відповідно до показників крові: див. Таблицю SPC, розділ 4.2.
Педіатричне населення
Дози не повинні перевищувати 0,06 - 0,15 мг/кг.
Порушення функції печінки та нирок
У комбінованих процедурах вводять дозу 10-15 мг/м 2, причому лікування повторюють через такі проміжки часу, наскільки це необхідно. Для задовільної відповіді часто потрібна доза 40-80 мг (0,58-1,2 мг/кг), як монотерапія, так і комбінована терапія. При монотерапії або спеціальній комбінованій процедурі дози можуть бути вищими; до цього часу використовувались сукупні кумулятивні дози, що перевищують 2 мг/кг.
Якщо хвороба погіршується після двох процедур, прийом препарату слід припинити, оскільки перспективи поліпшення мінімальні.
Спосіб використання
Його вводять систематично у вигляді внутрішньовенних ін’єкцій або інфузій, внутрішньоартеріально шляхом ін’єкцій або короткочасних інфузій та внутрішньопорожнинних відповідно. інтравезикально у формі вмивання. Перед використанням розвести водою для ін’єкцій, див. Таблицю SPC, розділ 4.2. Для внутрішньовенного введення дозу вводять якомога повільніше. Для внутрішньоартеріального введення його можна наносити безпосередньо на пухлинні тканини. При приготуванні настою його розбавляють сольовим розчином (0,9% розчин NaCl).
Увага
Призначається під наглядом лікаря з досвідом роботи в галузі цитотоксичної онкологічної хіміотерапії.
Його не можна застосовувати під час вагітності.
Під час прийому грудне вигодовування слід припинити.
Він застосовується дуже рідко у дітей віком до 15 років.
При симптомах важкої печінкової недостатності з помітним подовженням протромбінового часу препарат не можна вводити.
При нирковій недостатності препарат не можна вводити при рівні креатиніну в сироватці крові, що перевищує 145 мкмоль/л.
Якщо виникають деякі побічні ефекти (загальна слабкість, млявість), це може постраждати.
Цей препарат містить 23 - 27 мг натрію на дозу. Це повинно враховуватися пацієнтами з порушеннями функції нирок або пацієнтами на дієті з контрольованим натрієм.
Якщо відбувається екстравазація, рекомендується негайно інфільтрувати уражену ділянку 8,4% розчином бікарбонату натрію з подальшою ін’єкцією 4 мг дексаметазону.
Подальші спеціальні попередження наводяться в КЗП (розділ 4.4).
Побічні ефекти
Як і всі ліки, це ліки може спричинити побічні ефекти, хоча їх отримують не всі.
Негайно повідомте свого лікаря, якщо ви відчуєте будь-яку з наступних серйозних реакцій:
сильна задишка, пневмонія - лихоманка, озноб, задишка або кашель, але важкі. докладніше>