Інші токсичні речовини
ІДЕАЛЬНИЙ СОНЯЧНИЙ КРОН
Що повинен містити ідеальний сонцезахисний крем?
• Парабени, фталати, штучні віддушки, нафтові похідні та важкі метали.
• вітамін А (пальмітат ретинолу)
• SPF (коефіцієнт захисту від сонця) більше 50 Чим вищий рівень захисту, тим вища концентрація токсичних інгредієнтів. SPF 25-30 досить, хоча ми повинні застосовувати його кожні 2 години
• Презентація в аерозолі. Прибуваючих сонцезахисних кремів нам слід уникати їх, оскільки дуже легко випадково вдихнути їх або забути накрити ними будь-яку частину свого тіла. Якщо крем містить наночастинки, вони можуть проникати в дихальну систему.
Чи є крем, який відповідає цим вимогам?
Я знайшов лише двох, і саме тому я хочу розповісти вам, якими вони є. Я уявляю, що після стільки інформації ви будете тремтіти і думати, яким кремом ви збираєтеся захистити себе.
БАДЖЕР SPF 30 СОНЦЕЗАХОТЛЕНИЙ РОЗРЯД. (Вироблено в США, але вже доступно в Іспанії)
Оскільки в Іспанії я знайшов лише AMAZONZIO SUN PROTECTION SPF 25, який відповідає вимогам, я розповім вам про це.
Що містить фактор захисту від сонця Amazon SPF 25?
- Оксид цинку як сонцезахисний крем. Без будь-якого іншого типу фізичного або хімічного фільтра.
- Сертифіковані органічні та рослинні інгредієнти
- Містить масло аргану, авокадо та буріті, поєднання багатих вітамінами та основними антиоксидантами, які зволожують та живлять шкіру та запобігають передчасному старінню. . Олія буріті добувається з плодів "дерева життя", корінного в дощових лісах Амазонки. Він дуже багатий на каротиноїди та токофероли, тому діє як антиоксидант, підвищує еластичність шкіри та зменшує сухість шкіри.
- Без упаковки BPA та фталатів
Сонячні захисники та довкілля
∙ Аллен Дж. М., Госсетт Джей Джей, Аллен С.К. 1996. Фотохімічне утворення синглетного молекулярного кисню в освітлених водних розчинах кількох доступних у продажу сонцезахисних активних інгредієнтів, Chem Res Toxicol 9 (3): 605-609.
∙ Autier P, Dore JF, Negrier S, Lienard D, Panizzon R, Lejeune FJ, Guggisber D, Eggermont AMM. 1999. Використання сонцезахисного крему та тривалість перебування на сонці: подвійне сліпе, рандомізоване дослідження, J Natl Cancer I 91 (15): 1304-1309.
∙ Autier P, Dore JF, Reis AC, Grivegnee A, Ollivaud L, Truchetet F, et al. 2000. Використання сонцезахисних кремів та навмисне вплив ультрафіолетового випромінювання А та В: подвійне сліпе рандомізоване дослідження з використанням персональних дозиметрів, Br J Cancer 83 (9): 1243-1248.
∙ Калафат А.М., Вонг Л.Й., Є.Х., Рейді Дж.А. та Нідхем Л.Л. 2008. Концентрації сонцезахисного засобу бензофенон-3 у жителів США: Національне обстеження здоров’я та харчування 2003–2004 рр., Environmental Health Perspect 116 (7): 893–897.
∙ Durrer S, Ehnes C, Fuetsch M, Maerkel K, Schlumpf M, Lichtensteiger W. 2007. Естрогенна чутливість генів-мішеней та експресія корегуляторів ядерних рецепторів у передміхуровій залозі після до- та післяпологового впливу ультрафіолетового фільтру 4-метилбензиліден-камфори, Environmental Health Perspect 115 (1): 42-50.
∙ Фауршоу А, Вульф HC. 2007. Зв'язок між сонцезахисним фактором та кількістю сонцезахисного крему, що застосовується in vivo, Br J Dermatol 156 (4): 716-719.
∙ Gonzalez‐ Perez R, Trebol I, Garcia‐ Rio I, Arregui MA, Soloeta R. 2007. Алергічний контактний дерматит від метилен-бісбензотріазолілтетраметилбутилфенолу (Tinosorb M), Contact Dermatitis 56 (2): 121.
∙ Хансон К.М., ratраттон Е, Бардін Сі. 2006. Покращення сонцезахисного крему ультрафіолетових реактивних форм кисню в шкірі, Free Radical Bio Med 41 (8): 1205–1212.
∙ Krause M, Klit A, Blomberg Jensen M, Søeborg T, Frederiksen H, Schlumpf M, Lichtensteiger W, Skakkebaek NE, Drzewiecki KT. 2012. Сонцезахисні креми: чи корисні вони для здоров’я? Огляд ендокринних руйнівних властивостей УФ-фільтрів, Int J Androl, 35: 424–436.
∙ Marrot L, Belaidi J, Meunier J. 2005. Важливість фотозахисту від UVA, як показано генотоксичними кінцевими точками: пошкодження ДНК та статус p53, Mutat Res 571: 175‐184.
∙ NTP (Національна токсикологічна програма). 2010. Проект технічного звіту про дослідження фотококарциногенезу ретиноевої кислоти та ретинілпальмітату [CAS No 302‐79-4 (All-Trans-Retinoic Acid) та 79‐81‐2 (All-Trans-Retinyl Palmitate)] у SKH‐ 1 миші (імітація сонячного світла та дослідження місцевого застосування). Дата запланованої експертної оцінки: 26 січня 2011 р. NTP TR 568. Публікація NIH № 11-5910.
∙ Родрігес Е., Вальбуена М.С., Рей М., Поррас де Кінтана Л.
∙ Sarveiya V, Risk S, Benson HAE. 2004. Рідкий хроматографічний аналіз загальних сонцезахисних засобів: застосування для оцінки проникнення шкіри та системного всмоктування in vivo у добровольців-людей, J Chromatogr B 803 (2): 225-231.
∙ Schlumpf M, Schmid P, Durrer S, et al. 2004. Ендокринна активність та токсичність для розвитку косметичних УФ-фільтрів - оновлення, Токсикологія 205 (1 ‐2): 113 ‐122.
∙ Schlumpf M, Kypke K, Vökt C, et al. 2008. Ендокринні активні УФ-фільтри: токсичність для розвитку
та вплив через грудне молоко, Chimia 62: 1 ‐7.
∙ Wang SQ, Osterwalder U, Jung K. 2011. Оцінка Ex vivo радикального сонцезахисного фактора в популярних сонцезахисних кремах з антиоксидантами, J Am Acad Dermatol 65 (3): 525-530.
∙ Wittgen HG, van Kempen LC. 2007. Реактивні види кисню в меланомі та їх терапевтичні наслідки, Melanoma Res, 17 (6), 400 ‐409.
Las Wlaschek M, Tantcheva ‐ Poor I, Naderi L, Ma W, Schneider LA, Razi ‐Wolf Z, Schuller J, Scharffetter ‐ Kochanek K. 2001. Сонячне ультрафіолетове опромінення та шкірне фотостаріння, J Photochem Photobiol B 63 (1-3): 41 ‐51.
Wolff MS, Engel SM, Berkowitz GS, Ye X, Silva MJ, Zhu C, et al. 2008. Пренатальний вплив фенолу та фталатів та наслідки народження дитини, Environmental Health Perspect 116 (8): 1092-1097.
∙ Звягін А.В., Жао Х, Гірден А, Санчес Ш, Росс Дж., Робертс М.С. 2008. Візуалізація проникнення наночастинок цинку в шкіру людини in vitro та in vivo, J Biomed Opt 13 (6): 4031.