БРАТИСЛАВА - Є набагато більше людей, які мають негативний досвід роботи зі словацькою системою охорони здоров’я, ніж мали б бути. Деякі скарги можуть бути трохи задушеними волоссям, тоді як інші доводять, що в наших лікарнях та клініках є ще багато речей, які потрібно змінити. І читачі Topiek знову висловились з цього приводу.

роботи

Тиждень тому ми принесли вам першу статтю, засновану на реакції людей на їхній досвід та досвід роботи з нашою охороною здоров’я. Ви самі переконаєтесь, що вони далеко не позитивні новини. Природно, нічого не можна узагальнити, і в Словаччині, безумовно, є багато лікарів або медсестер, які заслуговували б медалі за свою роботу. Але зараз ми пропонуємо вам продовження історій, не всі з яких закінчилися щасливо.

Надворі замерзало, і пацієнт також мерз

"Це сталося в лікарні Ружинова при JiS - неврологія. Мій батько (60), який все життя опікувався нами, зазнав дуже сильної і несподіваної поразки мозку. Це сталося в офісному будинку в Ружинові. Швидка допомога приїхала через половину Я зазначив, що його негайно доставили в лікарню Ружинова. Поїздка триває близько трьох хвилин на машині. Через годину, коли його закрили в центральній стійці реєстрації, його перевели в відділ JiS. Ліжко було прямо під вікном. Коли ми приїхали, він був увесь спітнілий, повністю мокрий, його не маскували і залишили таким, просто під відкритим вікном, він був січнем, поза мінусовою температурою, він тремтів, він отримав пневмонію за два дні і помер ще за два дні, ми вірили, що вони допоможуть нам вилікуватися. Даремно, неповага і небажання, це словацька система охорони здоров’я.

"Я пишу свій досвід з пологового будинку в Жиліні. Все перебування було для мене жахливим досвідом. Після пологів я почав сильно тремтіти, і лікар гавкав на мене, що те, що мене турбує, - я повинен розслабитися. Я сказав їй, що я не винен, але що холодно (був січень, на вулиці було холодно, у залі були відчинені вікна.) Вона принесла мені ковдру з великим небажанням. Коли мене завели до кімнати, була половина дев'ятої вечора. Я набрала чаю і попросила вечерю, тому що після кількох годин пологів я голодувала. Вони сказали мені, що я буду снідати лише тому, що я програла в 16. Як первістка я цього не зробила У мене немає великого досвіду з дітьми, тому я зателефонувала медсестрі, щоб допомогти з грудним вигодовуванням. Вона підскочила до мене із запитанням: "Думаю, я знаю, скільки сексу я знаю. Я залишалася неймовірно приголомшеною. І вона сказала:" Безумовно багато, правда? І ви не читали книгу про батьківство. "У мене все ще було багато проблем з тією ж сестрою. Потім я взяв хліб і масло на сніданок. Хоча я повинен був би отримати більше заліза, тому що мав анемію. Через три дні в в лікарні я приїжджав додому на 12 кг легше. Ніколи більше. Принаймні в пологовому відділенні ви очікували б нормального підходу, адже жінка повинна бути спокійною і не переживати там такого стресу. Як вона тоді повинна робити молоко? "

"Це сталося приблизно три роки тому. У своїй гарячці у 40 років і перерізаній шиї я пішов до відділення невідкладної допомоги в Крамарі. Це було в суботу вдень, і зал очікування був відносно порожнім. Медсестра вийшла з кавою в руках через кілька хвилин стукання, кажучи: «Що тобі потрібно?» Я сказав їй, що мене турбує, вона викликала лікаря, все пройшло цілком нормально, за винятком того, що молодий лікар почав переконувати мене, що у мене запалення сечовивідних шляхів, так навіть після незначної сварки з ним я не пояснив йому, що у мене застрягла шия, а не сечовивідні шляхи. Коли він запитав мене про алергію на наркотики, я назвав його, що не можу приймати. Він вводив ліки мені прямо в вену. щоб швидше зняти біль і відправив мене в коридор. Алергічна реакція пройшла недовго, я набрякла і почала. Люди в коридорі викликали медсестру, яка просто закатила очі і знову викликала молодого лікаря, і нарешті з'ясував, що йому ввели безпосередньо у вену ліки, на які у мене сильна алергія. Я провів там сім годин.

Вони недооцінили симптоми септичного шоку

"У лікарні Рожняви за два дні було вбито здорову людину! Мати потрапила в стаціонарне відділення хірургії за допомогою КТ. Це були звичайні спайки! Після операції її буквально кинули у звичайну (не ЗІС) брудна кімната, біля відкритого балкона, на приладах. Це не було станом після наркозу. У неї був неймовірний біль. Медсестра ледве з'являлася в кімнаті, і якщо вона з'являлася, все, що вона робила, - це вводити їй біль. Незважаючи на попереджувальні знаки септичного шоку, жодної з медсестер Їй не було холодно, блювота - блювота була коричневою - ще одна ознака септичного шоку, вона була дезорієнтована, не в розсуді, її рот був синім. вона благала сестру, що її мама хвора, що вона їй було дуже боляче. Первинна сказала, що їй просто боляче. Септичний шок спалахнув повністю вночі. Її блювало всю ніч, була багатофункціональна відмова органу. Єдине, що з медичної точки зору що він зробив, поклав їй миску з блювотою під рот. Її знехтували у медичній допомозі, внаслідок чого вона впала в септичний шок і померла.

Вона відмовилася від кюретажу, тепер вона користується дочкою

"У січні цього року, після позитивного тесту на вагітність, моя дружина кілька разів запевнила її, що її вагітність виключена, оскільки рівень ХГЧ дуже високий - 5000, а плід не видно, тому це анембріомол. Сьогодні ми знаємо, що вона була на п’ятому тижні вагітності. Лікар запропонував їй провести кюретаж наступного дня, тому ми вирішили ризикнути і не пішли на кюретаж, а 8 вересня 2014 року народилася красива, здорова і бажана дочка. Я навіть не хочу уявляти, скільки таких помилок було допущено до нас. І, мабуть, він зробить це за нас, не кажучи вже про те, яким це має бути розчарування для пар, які довго намагаються мати дитину і також витрачаю багато грошей, і оскільки я маю канадське громадянство, я знаю, що світ у таких випадках трохи обережніший. що відповідний лікар діяв відповідно до словацьких норм, але я все ще не розумію, наскільки така серйозна помилка міг статися PS - ми знаємо щонайменше про два випадки моїку ч. відомо, коли під час самого кюретажу додатково було встановлено, що це не помилкова вагітність, а природна, тобто про плід дитини.

"Через два тижні лікар дав моїй матері гіпс від перелому ноги з лікарні Вранова і зробив їй ортез, сказавши, що він повинен розірватись. Звичайно, він навіть не дав їй згоди на лікування. у тій самій лікарні мої родичі забули тампон на нозі, а дідусь лікувався від пневмонії, хоча у нього була пневмонія, і це з’ясували лише після мого погрожуючого дзвінка зробити рентген, бо дідусь кашляє і не може дихати.

"Я маю жахливий досвід із тренінської лікарні. У моєї 22-річної медсестри ввечері сильно боліла голова, яка тривала близько п'яти годин навіть після прийому знеболюючих препаратів. Половина її тіла почала страждати. Вони пішли на екстрену допомогу Кімната швидко з моїм чоловіком, і наші лікарі оцінили, що це нічого, що вони повинні йти додому і отримувати режим відпочинку. Як ставало гірше, ще через три години, коли у неї вже була одна сторона, як гума - некерована, вони пішли знову звернутися до лікаря. Був жах, чому вони так довго чекали і не прийшли раніше. Завдяки лікарю та її недбалому підходу медсестра тиждень не розмовляла, вона навчилася ходити і т. д. На щастя це виявилося добре, але у неї все ще є проблеми. Чому вони не відразу оцінили, що це за симптоми інсульту? З тих пір я дуже хвилювався, чи не варто нам звертатися до наших лікарів.

Як не помітити чотири зламані хребці?

"Я пішов до лікарні швидкої допомоги разом із батьком, який впав зі сходів (15 сходинок) і опинився у скляній панелі дверей. Симптоми - головний біль, кровотеча, біль у спині. Ми чекали в машині швидкої допомоги 5,5 годин, Батько вже був перекручений Лікар наказав йому зробити рентген голови, він більше не зашивав рану, оскільки вона в ті години висихала природним шляхом, і він відправив нас додому, що це може бути лише легкий струс мозку, я не зрозумів, бо батько все ще стогнав, але лікар сказав: По дорозі коридором я вголос поскаржився, коли мене почув проїжджий внутрішній лікар, який нас вислухав, зробив ще один огляд і відправив його на Рентген його хребта. Висновок - чотири зламані хребці спини. На щастя, цей лікар врятував честь охорони здоров’я у справі, яку повністю витоптав її колега з невідкладної допомоги.

"Мою матір та батька прооперували з приводу катаракти в Тренчині. Батько подолав усе, але мама втратила одне око. Причина? Під час післяопераційного огляду у периметрального лікаря вона скаржилася, що її опероване око все ще рветься. Відповідь полягала в тому, що вона справді була гіперчутливою до того, що могла перетерпіти що завгодно, вона дійсно все терпіла терпляче, бо ніколи не належала до нетерплячих і незадоволених пацієнтів, але врешті-решт вона пішла до операційного лікаря. у Братиславі та Тренчині вона нікуди не хотіла скаржитися чи судити, але я не можу пробачити цю посаду, і ще одне - мій досвід, як онкологічної пацієнтки, я відчував пальпацію раку молочної залози в коридорі під час операції в Тренчині сорочка, це теж було нерозумно, я знаю, але потім я переодягнувся і лікар, покажіть, я не думаю, що це потребує коментарів, і ще один досвід гінекологічного розслідування. Я на "козлі" і раптом телефонний дзвінок для пана Мудра. від мера через оренду хірургічної операції. Телефон якось подовжився, там було холодно, тож медсестра перекинула мені шарф на ноги, який, на щастя, був досить великий. Я вважаю, що це також віддані та чуйні експерти, яких я не хочу образити.

Вона страждала, як кінь

"Я хотів би написати про доктора Психопата, який працював на терасі в галузі гематоонкології в Кошицях. Моя бідна 27-річна дочка лежала там в JIS влітку липня. Вони були гарячими і отримували сильнішу хіміотерапію, ніж інші, тому що вона мала агресивна форма Ходкіна. Її блювало шматочком, вона перебувала в одиночній камері, і я попросив лікаря дати їй настій, бо вона блювала, і лайно спалило її зсередини, вона все ще була як папуга, вона мала щоб пити, я даремно сказав, що вона не може пити, тому що моя дочка запитала мене: "Хіба коні теж стрілятимуть, і ти повинен так турбуватись?" Вона не випила в той день чи ніч, тому що вона мала робота. Це було на вихідних. Моєї дочки вже немає, але лікар був щасливий. Я не міг піти в початкову школу, тому що моя дочка все-таки мала туди ходити, і я не знав, як довго ми були змушені піди туди, ми були відчайдушними і безпорадними, але був і ангел-лікар, блондинка з кучерявим волоссям, глибоко віруюча, яка була в останній день на службі і зробить нас дуже сильними la. До цього дня у мене немає сил піти і подякувати їй, але, можливо, вона прочитає ці рядки і згадає.

"Моя мама з раком прокинулася вночі з сильним болем в тазу. Ми пішли в травмпункт, де вона сиділа в інвалідному візку чотири години (до того, як стала мобільною). Коли справа дійшла до її поради, молода доктор сказав, подивившись на рентген, що у неї все добре, і що нам цікаво, що їй болить, вона хвора на рак. Вони просто дали їй знеболюючі засоби. вже не гуляємо, ми пішли до однієї невідкладної допомоги. Ще через чотири години лікар взяв нас, подивився той самий рентген (з попереднього дня) і заявив, що у моєї матері зламана поперекова кістка - звідси біль Найпростіше кинути це на існуючу хворобу і зробити це! Я згоден з тим, що якщо вони не хочуть робити робота належним чином, то відпустіть їх, але сперечайтеся про погані умови та зарплату - ми всі можемо це зробити, але ми маємо це робити належним чином. Інакше нас звільняють. А лікарі - вони вирішують не лише про здоров’я, але часто про життя, вони повинні це знати.

"Я пережив, що переніс апендектомію. Вони сказали, що це нічого. Лапароскопічна рана закрилася і згодом почала гноїтися. Мудрі лікарі забули там мої шви, тому я пережив три місяці страждань. Сьогодні (21.11.) Вони знайшли мене 4 Мені цікаво, що я знайду наступного разу, можливо, плоскогубці забули.

Сливові кісточки та інфаркт кишечника

"У мене гіркий досвід роботи з нашою охороною здоров'я. У мого батька були проблеми з харчуванням. Він відчував загальну слабкість, але всі результати були чудовими. Я цитую:" Як у 20-річного віку/лише пацієнт не вирішив. Він знепритомнів, був бідним, але був нічим ". Це було шокуючим, коли після колоноскопії лікар з Антольської написав йому у знахідці:" У пацієнта чотири плодових (сливових) кісточки, і з цим нічого не можна зробити це. Таємниця полягала в тому, де кістки могли бути знайдені у мого батька, коли він не бачив компоту та слив більше року. Через кілька днів таємниця була розгадана, він помер від серцевого нападу, а не від сливи. Шкода, що неназваний лікар не навчився ".