Стаття медичного експерта

  • Епідеміологія
  • Причини
  • Фактори ризику
  • Симптоми
  • Ускладнення та наслідки
  • Діагностика
  • Що потрібно дослідити?
  • Як дослідити?
  • Які тести потрібні?
  • Лікування
  • Профілактика
  • Прогноз

Нирковий пісок - один із найпоширеніших сучасних діагнозів. Термін "пісок" умовний, оскільки роль піску виконують дрібно розділені частинки - солі. Деякі типи солей групуються і утворюють більші сполуки - камені. Камені та пісок у нирках свідчать про розвиток сечокам’яної хвороби або уролізу.

причини

Нирки - це природний фільтр, який очищає нашу кров, допомагає підтримувати стабільність внутрішнього середовища організму, підтримує кров'яний тиск і бере участь у побудові еритроцитів крові.

Хвороби нирок спочатку не протікають безсимптомно; у більшості випадків початкова стадія хвороби нирок виявляється випадково, наприклад, під час фізичного огляду. Біль і дискомфорт у нирках свідчать про запущений патологічний процес, лікування якого відносно тривалий і має безліч відтінків.

[1], [2], [3], [4], [5]

Епідеміологія

Статистика показує, що понад 70% випадків захворювань нирок діагностуються передчасно, що значно ускладнює лікування і призводить до багатьох серйозних наслідків.

[6], [7], [8], [9], [10]

Викликає пісок у нирках

Більшість патологій виникає в результаті порушення обміну речовин, коли рН (реакція) середовища змінюється. Нормальний рН становить 5-7. Залежно від реакції сечі в нирках виділяють 2 види піску (солі):

  1. Лужні солі сечі (рН більше 7).
  2. Кислі солі сечі (рН менше 5).

До лужних солей сечі належать триполіфосфати, урат амонію та аморфні фосфати.

Кислі солі сечовини включають урати, оксалати та кристали сечової кислоти.

Ці солі відрізняються зовні. Деякі з них нешкідливі, наприклад триполіфосфати. Інші за своїм характером мають нерівні обличчя, колючі та гострі краї. Оксалатний пісок у нирках або солі уратів амонію призводять до пошкодження тканин нирок, стінок сечоводу та сечового міхура. Через це пацієнт відчуватиме, що його нирки пошкоджені піском. Неприємні відчуття значно посилюються, коли пісок залишає нирки.

Розмір піску в нирках відображає ступінь патологічного процесу. Діаметр частинок 3 мм вказує на наявність лише піску, а більший - на наявність каменів.

Існує велика кількість піску, який можна побачити неозброєним оком після сечовипускання. Колір осаду змінюється залежно від виду солі, їх щільності та наявності інших домішок (слизу, гною, крові).

Причини появи піску в нирках досить різноманітні. Вони включають:

  1. Травми нирок, включаючи травми хребта (переломи, забої хребта та відшарування хребців)
  2. Вроджені вади розвитку нирок, включаючи агенезіс (одна нирка)
  3. Порушення обміну кальцію та фосфору внаслідок гіпофункції або гіпертиреозу паращитовидних залоз
  4. Гострі та хронічні захворювання сечостатевих органів
  5. Неправильне харчування, надмірне пиття (особливо вина та пива), кисла, гостра та смажена їжа
  6. Різкий перехід до вегетаріанської дієти з переважанням у раціоні свіжих овочів та фруктів
  7. Хронічна хвороба нирок
  8. Цукровий діабет, гіперліпідемія (високий вміст частинок жиру в крові)
  9. опромінення
  10. Кісткові захворювання (остеопороз, остеомаляція), гіповітаміноз вітаміну D
  11. Малорухливий спосіб життя, ожиріння
  12. Використання води низької якості, незбалансованого за хімічним складом
  13. Нестача споживання рідини
  14. Переохолодження, особливо ніг і спини
  15. Тривала нудота, блювота, діарея

Невеликий пісок у нирках під час вагітності, хоча це і є відхиленням від норми, але не викликає занепокоєння. Його поява пов’язана з тим, що внутрішньоутробний розвиток дитини вимагає повної мобілізації та інтенсивної роботи організму матері, тому нирки працюють в поліпшеному режимі. Корекція дієти під контролем лікаря допоможе налагодити вашу роботу в найкоротші терміни.

[11], [12], [13], [14], [15]

Фактори ризику

У зоні ризику є люди, робота яких ведеться в зануреннях та холодильних камерах. Робота на хімічних заводах з виробництва анілінових барвників та пестицидів може спричинити захворювання нирок через нефротоксичну дію хімічних речовин.

Іншим видом ризику є вид діяльності, пов’язаний з травмами. Професійні види спорту, особливо єдиноборства (бокс, тайський бокс, карате) можуть спричинити захворювання нирок через агресивний механічний вплив.

Надмірна вага та ожиріння збільшують ризик розвитку каменів у нирках через широкий спектр метаболічних розладів (діабет або подагра накопичують окислені продукти обміну речовин, змінюючи рН, виникає в слабокислій стороні солі сечі).

Наявність в анамнезі захворювань нирок, таких як пієлонефрит або гломерулонефрит, значно підвищує ризик розвитку ниркової патології навіть після 10 років. Нирковий пісок та пієлонефрит можуть свідчити про гострий запальний процес у ґрунті бактеріальної інфекції, а також про гриби роду Candida.

[16], [17], [18], [19]

Симптоми піску в нирках

Симптоми піску в нирках не завжди мають чітку клінічну картину. На початку захворювання пацієнт відчуває симптоми загальної нудоти, незначну слабкість, набряк обличчя вранці, можливо утворення темних кіл під очима.

Під час перебігу хвороби з’являються перші симптоми, які чітко вказують на захворювання нирок. Вони включають:

  1. Біль, що тягне в області попереку, яка розташована з обох сторін або лише з одного боку.
  2. Швидке або зменшене сечовипускання.
  3. Поява характерного осаду в сечі.
  4. Зміна кольору сечі не стосується харчування.

Нирковий пісок і кров при сечовипусканні свідчать про пошкодження стінок органів сечовидільної системи. Це пов’язано з тим, що деякі види солі мають гострі краї. Цей стан сповнений негативних ускладнень аж до розвитку анемії.

Зазвичай дрібний пісок, на відміну від каменів і великих кристалів, не доставляє дискомфорту.

Камені в нирках можуть викликати ниркову коліку. Ниркова коліка супроводжується сильним болем і дискомфортом. Механізм розвитку ниркової кольки пов'язаний з порушенням відтоку сечі з нирок внаслідок закупорки каменів. Це призводить до розширення ниркової миски (її функція - збирати сечу для подальшого транспортування через сечовід) і порушення ниркової циркуляції.

Нирки в нирках є більш симптоматичними. Найчастіше проходження піску вздовж сечоводів та сечоводу супроводжується підвищенням температури та болем. Дитина втрачає апетит, ознаки інтоксикації. Сечовипускання утруднене, дитина скаржиться на неповне спорожнення сечового міхура.

Ускладнення та наслідки

При відсутності адекватної обробки піску в нирках розвивається сечокам’яна хвороба. Анемія може розвинутися через втрату крові в сечі. Порушення ниркової циркуляції призводить до підвищення артеріального тиску. Безпосередньо в нирках відбувається пошкодження нефронів, порушується фільтраційна здатність, що може викликати одне з найбільш серйозних захворювань - ниркова недостатність (хронічна хвороба нирок).

Якщо ви не будете дотримуватися дієти і не будете проводити контрольні тести, тоді відбудеться рецидив, який завжди буде складнішим.

[20], [21], [22], [23], [24], [25], [26], [27], [28], [29]

Діагностика піску в нирках

Діагностика піску в нирках проводиться за допомогою інструментальних та лабораторних методів обстеження. Остаточний діагноз ставиться після обстеження, збору анамнезу та діагностики.

Інструментальна діагностика проводиться для оцінки анатомо-функціонального морфологічного стану нирок.

При цій патології УЗД є найпоширенішим методом діагностики. УЗД з різних положень дозволяє точно визначити форму, положення, форму нирок, оцінити стан чашечки і малого тазу, товщину паренхіми. УЗД використовується для діагностики нефролітіазу та утворення солей.

Для диференціальної діагностики при підозрі на утворення кісти або онкологію можуть застосовуватися більш точні методи обстеження, такі як магнітно-резонансна томографія або комп’ютерна томографія. Рентгенографія для дослідження нирок практично не використовується, оскільки петлі в кишечнику можуть порушити контури зображення.

Не завжди на УЗД видно невелику кількість піску. Тому наступним етапом діагностики є лабораторне дослідження сечі.

Для загального аналізу ранкову сечу слід збирати відразу після пробудження в спеціальній ємності. Аналіз бажано доставити в лабораторію протягом перших двох годин.

Для визначення діагнозу солей лаборант оцінює колір сечі, проводить мікроскопію осаду для визначення типу солей, клітинних елементів та епітелію. РН сечі визначається за допомогою спеціальної тест-смужки.

Іншим важливим аналізом є дослідження крові для загального аналізу та біохімії. Загальний аналіз крові допомагає виявити супутні патологічні стани - запальний процес та анемію. Біохімічні показники включають креатинін та сечовину (спеціальна функція нирок) та сечову кислоту (показник обміну пуринової основи).

[30], [31], [32], [33], [34], [35], [36], [37]

Що потрібно дослідити?

Як дослідити?

Які тести потрібні?

Лікування піску в нирках

Комплексне лікування піску в нирках включає фармакотерапію, дієтотерапію та питний режим. Фізіотерапевтичне лікування показано при наявності каменів.

Ліки для виведення піску з нирок призначають при відсутності великих каменів, інакше камінь закриє просвіт сечоводу і буде потрібно термінове хірургічне втручання.

Показаннями до застосування є гнійно-запальні захворювання сечовидільної системи. Препарат випускається у формі капсул. Дорослі призначають від 50 до 100 мг тричі на день протягом 10 днів. Нудота, блювота та біль у епігастрії можуть виникати при тривалій госпіталізації. У цьому випадку необхідно скасувати лікування та проконсультуватися з лікарем.

  1. Антибіотики з піском у нирках призначають, якщо додається вторинна бактеріальна інфекція. У цьому випадку Цефтріаксон 1,0 вводять внутрішньом’язово. Ліки випускається у вигляді порошку, який слід розчинити з водою для ін’єкцій та ліками (за відсутності алергії).

Дієтичне лікування

Дієта з піском у нирках залежить від виду солей, що утворюються.

Важливо пам’ятати, що алкоголь у піску в нирках у будь-якому випадку протипоказаний.

Поява лужних солей сечі (фосфатів) говорить про те, що дієта повинна бути трохи підкисленою. Основою цієї дієти є білкова їжа, а саме неякісна курятина і яловичина у вареному або запеченому вигляді, нежирна риба, парові омлети, яйця, молочні продукти (сир, кефір, йогурт), сир, сир, фрукти (крім бананів і винограду) . Мінеральна вода з піском у нирках повинна бути «кислою» (Миргородська, Нарзан). Звичайну питну воду можна трохи підкислити натуральним яблучним оцтом або лимоном (3-4 краплі на склянку води). Дуже важливо, щоб ви не переїдали їжу і уникали смаженої, солодкої, вершкової та дуже жирної їжі.

Кислі солі сечі свідчать про необхідність підщеплення раціону. Харчування в кислому піску в нирках (урати та оксалати) спрямоване на зменшення синтезу сечової кислоти. Обмежте споживання м’яса (вареного 2-3 рази на тиждень), сиру, копченого м’яса, кислих фруктів і повністю виключіть міцний м’ясно-кістковий бульйон, каву, гриби, щавель, шоколад, випічку, консервовані та мариновані овочі. Для створення дієтичного меню з піском у нирках потрібно враховувати стать та вік людини. На ній показано вживання молочних продуктів, яєць (не більше 1 на день), круп із різних круп, салатів з варених та свіжих овочів. Мінеральна вода повинна бути лужною, наприклад Трускавець.

[38], [39]

Лікування альтернативними засобами

Червоний совок піску в нирках - одне з найпопулярніших альтернативних засобів. Важливо пам’ятати, що його не можна застосовувати у присутності оксалатів та уратів. Справа в тому, що собачі троянди містять велику кількість вітаміну С (аскорбінової кислоти), який може збільшити утворення солі.

Лужні солі сечі добре лікуються стегнами. Для приготування відвару візьміть 3 столові ложки зі скляними бортиками, покладіть в емальований посуд, залийте водою і поставте на водяну баню. Дротик триває півгодини на водяній бані, після чого його потрібно охолодити, боки просунути через пляшку і всю рідину перекачати в окрему ємність. Пийте гарячий напій за 30 хвилин до їжі 4 рази на день. Курс лікування становить 20-30 днів. Далі необхідно зробити 10-денну перерву, а потім повторити курс лікування.

100 г подрібненого кореня соняшнику поміщають у окріп (2,5 - 3 літри). Варіть п’ять хвилин під закритою кришкою і настоюйте, поки відвар не охолоне. Відвар зберігають у холодильнику. Щодня протягом одного місяця ви повинні випивати літр (розділений на 4 прийоми їжі) цієї рідини за 30 хвилин до їжі або через 1 годину після їжі.

Для третього рецепту потрібно взяти листя і коріння петрушки. Можна використовувати свіжі інгредієнти і сушену зелень. Ретельно перемішайте, подрібніть. 1 столову ложку суміші гіркою залийте 300 мл окропу і витримайте 2-3 години під кришкою. Келих регулярно випивають тричі. Тривалість лікування - 3 тижні.

Спори піску в нирках найкраще готувати ввечері і приймати на термосах. Помістіть 5 - 6 столових ложок спор рослин у 1-літровий термос, залийте окропом і витримайте 10 годин. Поллеченную рідину пити 3-4 рази за півгодини до їди. Курс лікування - 10 днів.

Допомагає сода з піску в нирках, яка створює кислі камені. Для лікування необхідно розчинити 1 чайну ложку соди без гірки у склянці теплої води і випити її вранці відразу після пробудження. Тривалість лікування - один місяць.

Не варто вживати соду більше норми: надлишок лугу також шкідливий як помилка.

Гомеопатія

Гомеопатичне лікування запобігає утворенню каменів, допомагає уповільнити ріст каменів, зупиняє симптоми болю при нирковій коліці.

Calcarea Carbonica (діоксид вуглецю вапна) позитивно впливає на всі органи та системи організму. Це нетоксична речовина, на відміну від інших гомеопатичних засобів. Лікування застосовується для відновлення пошкоджених слизових оболонок сечовидільних органів, а також для нормалізації сольового обміну. Дозування визначається індивідуально і залежить від стану пацієнта.

Для зняття болю при нирковій коліці призначаються Колокуніс і Діоскрю. Препарати мають знеболювальну та спазмолітичну дію, покращуючи кровообіг нирок.

Беладонна використовується для лікування запальних процесів в сечовидільній системі, при нетриманні сечі. Рослина отруйна, тому важливо не продавати наркотики. Беладона усуває спазми і розслаблює м’язи сечоводів.

Описані вище рецептури випускаються у формі гранул. Дозу та частоту прийому призначає лікуючий лікар. Колокуніс і Діоскор використовують як симптоматичне лікування, курси Беладони та Калкарей.

Вищевказані продукти, за винятком Беладони, добре переносяться організмом і не викликають жодних побічних ефектів. Беадонна ефективна, але не завжди добре переноситься пацієнтами. Якщо дотримується правильного дозування, це не викликає побічних реакцій.

Хірургічне лікування

Нирковий пісок не потребує хірургічного лікування. Показанням до експлуатації є наявність великих бетонів розміром більше 5 мм.

Існує два типи хірургічного втручання: пієлолітотомія та нефролітотомія.

При хірургічній пієлолітотомії роблять розріз тазу нирок, з якого видалено камені.

При нефролітотомії роблять розріз по всій нирці. Ця операція ускладнюється через пошкодження паренхіми органу.

Ці методи знаходяться на другому плані через високу травматичність та тривале відновлення.

Найпоширеніші способи боротьби з каменями в нирках: літотрипсія (подрібнення каменя без порізів), черезшкірна літотрипсія (виконується з використанням невеликого розрізу в поперековій ділянці) та лазерний розкол.

Неінвазивна терапія має ряд переваг: відсутність тривалого часу відновлення, швидке повернення до звичного ритму життя, практично не має протипоказань, відносно безболісна і не пошкоджує ниркову паренхіму.

Профілактика

Профілактика захворювань нирок - це дотримання дієти, питного режиму та рухової активності. Пацієнт повинен схуднути і щодня виконувати легкі фізичні вправи.

Аналіз сечі слід проводити кожні шість місяців для оцінки функції нирок. Якщо в нирках багато піску, слід робити аналіз сечі кожні 2 місяці протягом першого року.

[40]