Дієтичні добавки можуть небезпечно взаємодіяти із нашими стандартними ліками.
Споживання дієтичних добавок поширюється по всьому світу, особливо серед тих, хто приймає ліки, що відпускаються за рецептом. Згідно з опитуванням, 67% дорослих американських хворих на рак та 77% хворих на остеопороз приймають якусь дієтичну добавку (Farina). 34% пацієнтів, які приймають ліки, що відпускаються за рецептом, приймають принаймні одну дієтичну добавку, порівняно з 61% пацієнтів старше 60 років. Однак саме цій віковій групі слід приділити особливу увагу потенціалу ризикованих взаємодій між наркотиками та харчовими добавками. Розпізнати та виявити побічні взаємодії важко, оскільки більшість пацієнтів не повідомляють своєму лікарю про те, що вони приймають дієтичні добавки, а їх коробка або листівка-упаковка рідко містить інформацію про те, на які взаємодії слід звертати увагу при їх прийомі.
Фармакодинамічні взаємодії
Іноді фармакологічний ефект харчової добавки може бути таким же, як і у ліків, які приймає пацієнт. Таким чином, споживання добавки збільшує частоту побічних ефектів оригінального препарату завдяки фармакодинамічній взаємодії, наприклад для зниження рівня цукру в крові рекомендується досить багато дієтичних добавок, значна частина яких у поєднанні зі звичайними протидіабетичними препаратами може спричинити гіпоглікемію. Звичайно, тяжкість взаємодії залежить від введеної дози, конкретних факторів (екстрактів) у добавці та індивідуальних особливостей пацієнта. Хоча дієтичну добавку найчастіше вживають з тієї самої причини, що приймається препарат, існують також випадки, коли дієтичну добавку приймають для інших цілей, наприклад глюкозамін та куркума, що застосовуються при остеоартрозі, можуть взаємодіяти з антикоагулянтами, прийнятими з абсолютно різних причин. Коли виникають взаємодії, доцільно припинити прийом дієтичних добавок з пацієнтом, або якщо пацієнт, як визнається, не бажає цього робити, дозу препарату слід зменшити.
Деякі приклади фармакодинамічних взаємодій: одночасне застосування хондроїтину, риб’ячого жиру, часнику, імбиру, гінкго, глюкозаміну, куркуми, солодки може збільшити ризик кровотечі під час прийому інгібітора тромбоцитів або антикоагулянта. Гібіскус, деревій та глід, які вживають разом з гіпотензивними препаратами, можуть збільшити ймовірність гіпотонії. Гірка диня, шовкопряд (банаба), кориця, пажитник або собаче молоко (гімнема) під час прийому гіпоглікемічних препаратів збільшують ризик гіпоглікемії. Ефекти заспокійливих/снодійних засобів посилюють ромашка, валеріана, меліса, перець (кава) та лаванда. Ризик серотонінергічних побічних ефектів серотонінергічних препаратів збільшується за рахунок гарцинії, звіробою, 5-гідрокситриптофану, S-аденозил-L-метіоніну.
Фармакокінетичні взаємодії
Навіть незначні зміни рівня сироваткових препаратів із вузьким терапевтичним індексом (варфарин, літій, дигоксин, теофілін, карбамазепін) є достатніми для збільшення кількості побічних ефектів або для того, щоб зробити препарати неефективними. Тому слід особливо уникати одночасного вживання дієтичних добавок під час прийому цих препаратів.