Куркума, також відома як індійський шафран, - це прянощі та трави азіатського походження, що належать до сімейства імбирних. Окрім популярного харчового барвника завдяки яскраво-жовтому кольору, вустерський соус та каррі є важливими інгредієнтами трав, що використовуються у давньоіндійській медицині протягом століть.
Його корисні властивості також були визнані індустрією охорони здоров’я, і доступний ряд дієтичних добавок на основі куркуми. Його лікувальну дію також інтенсивно досліджує сучасна медицина - результати цих досліджень оглядаються нижче.
Куркуміноїди містяться в підщепі рослини, особливо куркуміні, за кольором, ароматом та впливом куркуми на здоров’я. Куркумін відносно погано розчиняється як у воді, так і в жирах, куркумін, потрапляючи в шлунково-кишковий тракт, погано всмоктується і швидко руйнується - все це ставить під сумнів його терапевтичну корисність.
У лабораторних експериментах куркума ефективно зв’язувала активні форми кисню, але не зрозуміло, чи може вона чинити цей ефект на живий організм. Через слабке засвоєння він присутній лише у низьких концентраціях у плазмі крові та інших тканинах, тому навряд чи може мати значний вплив на організм в цілому. Однак пероральний куркумін може досягти досить високої концентрації в кишковому тракті та надавати захисну дію проти пошкодження ДНК у клітинах слизової кишечника.
При яких захворюваннях доведена сприятлива дія куркуми?
На додаток до прямого антиоксидантного ефекту, куркумін підсилює захист клітини від окисного стресу, активуючи ряд антиоксидантних ферментів. Куркумін показав корисні властивості на лабораторних моделях різних захворювань, таких як діабетична недостатність нирок та алкогольний фіброз печінки.
Також куркумін виявився ефективним протизапальним засобом у лабораторних умовах та в експериментах на тваринах, оскільки він впливав на функцію різних сигнальних та регулюючих речовин, які відіграють ключову роль у патофізіологічних процесах запалення у декількох точках. У тваринній моделі черепно-мозкової травми він інгібував нейрональне запалення та покращував виживання нейронів, зменшуючи активність деяких білих кров'яних клітин та гліальних клітин.
Куркума та хвороба Альцгеймера: який зв’язок?
Статистичним фактом є те, що хвороба Альцгеймера рідше зустрічається в Індії, що може бути пов’язано з харчовими звичками. При хворобі Альцгеймера куркумін пригнічує процес захворювання в декількох точках. Він пригнічує аномальне відкладення так званих бета-амілоїдних білків, характерних для хвороби Альцгеймера, індуковані амілоїдами запальні реакції та окислювальний стрес у мозку як в лабораторних експериментах, так і на експериментах на тваринах. Він активує фагоцити, які очищають відкладені бета-амілоїдні бляшки та покращують виживання нейронів. Однак дані клінічних випробувань на сьогодні суперечливі, тому ми не впевнені, чи корисний зовнішній куркумін насправді при хворобі Альцгеймера.
Шлунково-кишкові пухлини
Пероральний куркумін пригнічував розвиток хімічно індукованого раку ротової порожнини, шлунку, печінки та товстої кишки в дослідженнях на тваринах. Подібні результати були отримані у деяких штамів мишей, генетично схильних до утворення пухлини. Хоча експерименти на тваринах багатообіцяючі, наразі для людей доступно дуже мало даних. У невеликому клінічному дослідженні куркумін зменшив кількість ракових профілактичних уражень у товстій кишці.
Куркума для профілактики діабету?
Окислювальний стрес та запалення також можуть зіграти певну роль у розвитку діабету 2 типу. Існує ряд лабораторних та тваринних даних, які свідчать про те, що куркумін може бути корисним для профілактики або лікування діабету 2 типу. У подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні учасники були рандомізовані для прийому куркуміноїдів та плацебо протягом дев'яти місяців відповідно. Для експерименту були відібрані пацієнти з порушенням толерантності до глюкози в анамнезі, переддіабетичним станом. У тих, хто отримував куркуміноїди, не розвивався діабет, тоді як 16% пацієнтів, які отримували плацебо, стали діабетиками. Крім того, куркумін знижував інсулінорезистентність, покращував толерантність до глюкози та функцію клітин, що продукують інсулін, у підшлунковій залозі. В іншому плацебо-контрольованому подвійному сліпому дослідженні у пацієнтів з діабетом 2 типу він знижував гемоглобін А1с, рівень цукру в крові натще, жирів у крові та холестерину. Інші клінічні дослідження показали, що куркумін покращує функцію судинної стінки та зменшує діабетичне ураження нирок у діабетиків.
Протипухлинні засоби та куркума
Проводиться кілька клінічних випробувань куркуміну у хворих на злоякісні новоутворення. Оскільки попередні дослідження показали, що куркумін посилює дію деяких протипухлинних препаратів, таких як гемцитабін, доцетаксел або іматиніб, ці дослідження спочатку спрямовані на встановлення ефективної та терпимої для пацієнта дози куркуміну. Досліджувані пухлини включали колоректальний, молочний, підшлункову та деякі лейкемії.
Протизапальний ефект
Хоча було показано, що куркумін має протизапальну та антиоксидантну дію в лабораторних умовах, на сьогоднішній день ми маємо обмежені дані клінічних випробувань. У деяких експериментах куркумін для прийому всередину зміг зменшити запальні симптоми та біль при післяопераційному та ревматоїдному артритах до подібної міри, як фенілбутазон або диклофенак. Він показав помірну ефективність у зменшенні дерматиту як побічного ефекту променевої терапії при лікуванні пухлин молочної залози.
При виразковому коліті, запальному захворюванні кишечника з хвилястим перебігом, використання куркумінвмісної клізми в клінічному випробуванні на додаток до стандартної терапії пригнічувало загострення захворювання. В активній фазі захворювання пероральний куркумін, крім стандартної терапії, допомагав загоїти активне запалення.
При місцевому застосуванні у формі гелю куркумін також виявив протизапальну та протимікробну дію при деяких пероральних процесах.
Невизначені результати лікування депресії
Вплив куркуміну при депресії вивчався в деяких клінічних випробуваннях, але результати не були чіткими: в деяких дослідженнях куркумін покращував симптоми депресії, але в інших він був неефективним. Крім того, для роз’яснення цього питання необхідні більш масштабні клінічні дослідження.
При передменструальному синдромі було проведено плацебо-контрольоване дослідження, в якому куркумін по 200 мг щодня протягом десяти днів зменшував вираженість симптомів.
Цікаві та корисні поради щодо споживання куркуми
Кількість куркуміну, прийнятого під час їжі, у різних формах, зі спеціями, дуже різниться. Наприклад, кількість індійського шафрану в порошку каррі різниться від продукту до продукту, в деяких випадках досить низький, тому також сумнівно, скільки куркумін потрапляє в організм з ними. Цю невизначеність можна уникнути, використовуючи препарати, що містять куркумін.
Інша проблема полягає в тому, що всмоктується лише частина перорального куркуміну, тому його біодоступність може бути обмежена. Однак погане всмоктування може стати навіть перевагою, якщо нам потрібен місцевий вплив на кишковий тракт. Поглинання куркуміну можна покращити, приймаючи його разом з піперином, який надає перцевий смак чорного перцю, але піперин також може змінити процеси розпаду деяких ліків.
Можливі побічні ефекти та лікарські взаємодії
На додаток до невизначеності, пов'язаної з всмоктуванням та дозуванням, куркумін може спричинити розлад шлунку як побічний ефект при вживанні у більших дозах. У клінічному дослідженні одна доза куркуміну асоціювалася з діареєю, головним болем та припливами крові. Однак куркумін, прийнятий у менших дозах або зі спецією, не викликав жодних побічних ефектів.
Куркумін пригнічує агрегацію тромбоцитів у лабораторних експериментах, а це означає, що він може збільшити ризик кровотечі, одного з типових побічних ефектів цих ліків, при прийомі з антикоагулянтом. Було також показано, що куркумін пригнічує дію деяких протипухлинних препаратів у лабораторних умовах.
Іншим важливим ефектом є те, що куркумін значно активує фермент печінки CYP3A4. CYP3A4 відіграє ключову роль у деградації та інактивації багатьох лікарських засобів, які швидше розкладаються і можуть суттєво послабити. Цю потенційну взаємодію з лікарськими засобами слід обов’язково враховувати, якщо хтось приймає куркумінвмісний продукт - харчову добавку.
Джерело: WEBBeteg
Наш лікар - доктор Іштван Рейнхардт
Рекомендація до статті
Спокій важливий, але також можуть знадобитися ліки.
Якщо вчасно не лікувати, дефіцит заліза стає дедалі важчим.
Вітамін F включає групу ненасичених жирних кислот. Вітамін F - давня назва, але в сучасному розумінні ми більше не перелічуємо їх як.
Нормальна температура тіла залежить від багатьох факторів, включаючи вік, стать та рівень активності людини.