Стаття медичного експерта

Вагінальний дисбактеріоз - це порушення рівноваги мікрофлори вагінального середовища. При вагінальному дисбактеріозі частка корисних та умовно-патогенних бактерій порушується, і умовно-патогенна флора починає суттєво переважати.

вагінального дисбіозу

Зміни у складі вагінального середовища, таким чином, відбуваються в якісному та кількісному співвідношенні, що виявляє значні труднощі в області статевих органів та може спричинити розвиток запальних процесів у репродуктивній сфері з додаванням різних інфекційних ускладнень. Однак для деяких жінок дисбаланс вагінальної мікрофлори може деякий час бути безсимптомним.

Цей матеріал дозволить зрозуміти, що таке дисбактеріоз піхви, як з ним працювати і як запобігти виникненню цієї неприємної патології в майбутньому.

[1], [2], [3]

Причини вагінального дисбіозу

Кількість корисної мікрофлори у вагінальному середовищі може бути зменшена з кількох причин:

  • відкриття корисних факторів для розвитку грибкових інфекцій у піхві;
  • часті простудні та інфекційні захворювання, переохолодження;
  • гормональний дисбаланс, пов’язаний із статевим дозріванням, відсутністю статевої активності, вагітністю, порушеннями менструального циклу, абортами, менопаузою тощо.
  • часті зміни клімату;
  • часті психоемоційні стреси і психічні перевантаження;
  • порушення гігієнічних норм (недотримання правил особистої гігієни, передчасна зміна постільної білизни, зміна тампонів і прокладок, а також розмитість без презерватива;
  • запальні процеси (особливо хронічні) матки та добавки;
  • ненормальне або тривале вживання антибіотиків;
  • порушення нормального балансу кишкового середовища, часті розлади калу;
  • наявність інфекційних захворювань статевих органів (уреаплазма, хламідіоз, трихомонада).

Зокрема, слід виділити кілька факторів, що створюють сприятливі умови для росту та розвитку грибкової та іншої патогенної флори у вагінальному середовищі. Ось причини:

  • порушення обмінних процесів (діабет, ожиріння, диспротеїнемія);
  • тиреотоксикоз, авітаміноз, захворювання системи крові;
  • ненормальне або тривале лікування антибіотиками, контрацептивами, кортикостероїдними гормонами, цитостатиками, що викликають гормональний дисбаланс та знижують імунітет.

[4], [5]

Симптоми вагінального дисбіозу

Спочатку дисбактеріоз може протікати безсимптомно. Однак через деякий час з’являються перші ознаки патологічного стану:

  • вагінальні виділення, які раніше не спостерігались;
  • свербіж і дискомфорт у піхві;
  • неприємні відчуття при статевих контактах;
  • і сухість у піхвовій порожнині.

Відведення вагінального дисбактеріозу мають каламутний пастельний жовтуватий або навіть зеленуватий відтінок, а також неприємний гнильний запах. Іноді жінки не приділяють особливої ​​уваги вагінальним виділенням, як це зазвичай буває. Однак звичайні виділення прозорі і не відрізняються від неприємного запаху.

Порушення мікрофлори у піхві може супроводжуватися запаленням сечового міхура (цистит), аднекситом (запалення апендикса) або кольпітом (запалення слизової оболонки піхви), а також іншими запальними та інфекційними захворюваннями репродуктивної системи.

Вагінальний дисбактеріоз у жінок

Дуже часто причиною дисбіозу є безладний статевий акт, нехтування використанням презервативів, регулярне зараження інфекціями, що передаються статевим шляхом. Якщо вагінальна флора знаходиться в межах норми, тоді ризик розвитку інфекційного захворювання репродуктивних органів зведений до мінімуму. Розвиток статевої інфекції свідчить про те, що баланс мікрофлори порушився і організм перестає стикатися з вторгненням сторонніх агентів.

Якщо передача статевим шляхом відбувається в статевих органах, одночасно починається процес запалення в області статевих органів і дисбаланс вагінального середовища лише погіршується. Важливо розуміти, що інфекція викликає не саму хворобу, а лише спільно з умовно патогенними мікроорганізмами, які є у піхві. Тому лікування статевих інфекцій разом із знищенням збудника (трихомонади, хламідії та ін.) Повинні супроводжуватися заходами з відновлення нормальної мікрофлори у піхві. Якщо цього не відбувається, лікування бактеріального вагінозу може бути невдалим.

Питання спільного лікування статевого партнера при венеричних захворюваннях повинен вирішуватися на прийомі у фахівця, оскільки у всіх випадках таке лікування не є доцільним та необхідним.

Надалі, при успішному здійсненні заходів по відновленню вагінального середовища, захворюваність на генітальні інфекційні захворювання можна звести до мінімуму.

[6], [7], [8]

Вагінальний дисбактеріоз під час вагітності

Дуже часто загострення гормонозалежних захворювань виникають в організмі жінки під час вагітності. До таких захворювань відноситься вагінальний дисбактеріоз (бактеріальний вагіноз). Не секрет, що у вагітних жінок рівень гормонів змінюється майже щодня. У той же час знижується імунний захист, зміни в характері харчування та статевому житті. З цих причин розвиток вагінального дисбіозу в цей період є дуже поширеним явищем.

Через те, що вагітним жінкам не рекомендується лікуватися до народження дитини, навряд чи вони повністю вилікують дисбіоз в цей період. Фахівці не дозволяють застосовувати антибіотики та імуностимулятори вагітним.

Лікування зводиться до симптоматичного лікування, корекції харчування та особистої гігієни. Іноді місцеве лікування (мазь, шприци) призначається на розсуд лікаря.

[9], [10], [11], [12]

Дисбактеріоз піхви у дитини

Вагінальний дисбактеріоз часто виявляється не тільки у дорослих, але і в дитячому та юнацькому віці. Інфекційні та неінфекційні фактори можуть викликати захворювання.

При народженні вагіна дівчинки, яка підтримувалась материнськими гормонами естрогену на внутрішньоутробному етапі розвитку, була гіпертрофована шаруватою плоскою епітеліальною тканиною, що містить глікоген. Показники вагінального середовища в цей період можуть становити 5,5-7,0. Такий природний фізіологічний стан може призвести до виникнення молочно-білих виділень густої консистенції протягом перших двадцяти днів життя, кількість яких поступово зменшується в міру зменшення активного впливу материнських естрогенів.

Приблизно на третьому тижні життя до початку клімактеричної слизової оболонки піхви може стати атрофічною, не міститиме глікогену, а вагінальне середовище залишатиметься нейтральним або лужним рН (6,5-7,4). Цей розвиток патології підтримує розвиток патогенних мікроорганізмів.

Вагінальний дисбактеріоз у дівчаток може проявлятися по-різному. Маленькі діти можуть подряпати і потерти область статевих органів, замерзнути під час сечовипускання або дефекації. Дівчата старшого віку описують свербіж і біль. Відокремлений від сексуального розриву, він нестійкий і не може вважатися першою ознакою дисбіозу.

Слід звернути увагу на можливе потрапляння сторонніх тіл у піхву. У дівчаток старшого віку можуть бути тампони, серветки. Миючі засоби (мило, гель для душу або інтимна гігієна), дезодоранти та одяг іноді є дратівливими факторами. Нижня білизна з переважанням синтетичних тканин, а також щільна і тісна білизна лише посилять проблему.

Важливу роль в етіології дисбактеріозу у дітей відіграють антибіотики, наявність генетичної схильності до діабету, нападу гельмінтозів, шкірних захворювань (псоріаз, екзема, дерматит). Ці фактори можуть прискорити або сприяти розвитку дисбіозу.

[13], [14], [15], [16]

Де болить?

Що вас турбує?

Діагностика вагінального дисбактеріозу

Стандартний діагноз вагінального дисбіозу, крім основного гінекологічного огляду, повинен включати такі аналізи:

  • зміна кольору мікрофлори;
  • ПЛР-аналіз;
  • посів вагінальних виділень.

Аналіз на вагінальний дисбактеріоз, зроблений за допомогою одноразового шпателя у трьох місцях: у цервікальному каналі, відкритті сечовивідних шляхів і вагінальної стінки. Перед проведенням такого аналізу жінці слід дотримуватися певних рекомендацій:

  • вони не займаються сексом Так за 1-2 дні до здачі плями;
  • Не використовуйте інтимні креми, вагінальні свічки;
  • Не використовуйте душ і не попереджайте, не плачте в баках і не пропонуйте себе перед процедурою.

Фарбування мікрофлори проводять, по можливості, кілька разів в одній і тій же лабораторії, щоб уникнути розбіжностей у стандартах. Аналіз є обов’язковим до і після лікування.

ПЛР-аналіз дозволяє виявити причину зараження. Для аналізу зазвичай використовують зразки вагінального розряду, які поєднують із специфічними ферментами та поміщають у спеціалізований реактор. Подібне дослідження не тільки визначає тип збудника інфекції, але також дозволяє визначити, скільки інфекції присутній в організмі. Цей метод визначає наявність хламідіозу, уреаплазми, мікоплазми, грибкових інфекцій, гарднерел, трихомонів, герпесу та ін.

Посів на флору (дослідження культури) дозволяє отримати чисту культуру мікробів, ідентифікувати їх та визначити властивості збудника.

За допомогою вакцин можна виявити клебсієлу, кишкову паличку, найпростіших, кокову флору, ентеробактерії, синьогнійну паличку, коринебактерії та інші. Одночасно з вакциною визначають сприйнятливість до антимікробних препаратів, якщо це необхідно.

[17], [18]

Що потрібно дослідити?

Як дослідити?

Які тести потрібні?

З ким ви хочете зв’язатися?

Дисбактеріоз піхви після прийому антибіотиків

Зміна складу вагінальної флори є одним з найпоширеніших наслідків після лікування антибіотиками.

Антибіотики - один з найефективніших препаратів проти різних інфекційних захворювань. Ці препарати на короткий час можуть зупинити розмноження і знищити збудників хвороб, але в той же час вони можуть знищити корисні мікроби, без яких нормальна робота організму стає неможливою. На даний момент він розвиває дисбактеріоз піхви після прийому антибіотиків.

Щоб запобігти розвитку дисбіозу, потрібно дотримуватися кількох правил:

  • якщо лікар призначив антибіотикотерапію, необхідно точно дотримуватися схеми лікування, не пропускайте таблетки або ін'єкції самостійно не скасують або продовжать лікування антибіотиками;
  • ліки, що сприяють відновленню мікрофлори в організмі та містять комплекс живих корисних бактерій, слід застосовувати одночасно з антибіотиками.

Під час лікування антибіотиками важливо дотримуватися спеціальної дієти, яка захистить організм від дисбалансу кишкової та вагінальної флори. Ця дієта забезпечує вживання свіжих кислих молочних продуктів, овочів та фруктів, а також відмову від солодощів та алкоголю.

[19], [20], [21], [22], [23], [24]

Лікування вагінального дисбіозу

Як лікувати вагінальний дисбактеріоз? Для успішного лікування потрібно вирішити кілька питань:

  • зупинити ріст і розмноження патогенних мікроорганізмів, що знаходяться у вагінальному середовищі;
  • підтримувати ріст кількості корисних мікроорганізмів у порожнині піхви;
  • для корекції імунної стійкості слизових оболонок вагінальної стінки.

У разі явищ, пов’язаних з виявленням дисбактеріозу збудника інфекції, основне ланцюгове лікування вагінального дисбактеріозу повинно бути спрямоване на повне знищення чужорідних мікроорганізмів. У такій ситуації призначають антибіотики залежно від сприйнятливості виявлених бактерій. Якщо статевих інфекцій не вдалося досягти, можна застосовувати душ або місцеве застосування антимікробних та антисептичних засобів. Цей метод можна використовувати для придушення росту патогенних бактерій, відновлення нормальних параметрів навколишнього середовища та місцевого імунітету. Для пригнічення росту патогенних мікроорганізмів зазвичай призначають антибіотики (прийом амоксиклаву, сумамеду, трихополу, доксацикліни) з використанням місцевих антисептиків (хлоргексидин мірамістіна) та застосування протимікробних супозиторіїв (гінопеварила, Тержинан).

Препарати від вагінального дисбактеріозу:

  • Трихопол (метронідазол) 0,5 г перорально двічі на день протягом одного тижня. Препарат ефективно бореться з інфекцією, запобігає ускладненням, але іноді може викликати діарею;
  • метронідазол-гель (синоніми Metrogil, Flagil) - вводиться в порожнину піхви за допомогою спеціального пристрою (включно) щодня перед сном протягом п’яти днів. Це лікування має менше побічних ефектів і безпечно переноситься пацієнтами;
  • мазь кліндаміцин (синонім далацину) - вводиться в порожнину піхви перед пологами протягом п’яти днів;
  • препарат кліндаміцин (далацин, кліміцин) - 0,3 грама перорально двічі на день протягом одного тижня. Це ліки часто призначають, якщо є алергія на метронідазол;
  • лактобактерин - пробіотичний препарат, який нормалізує мікрофлору вагінального середовища, що підвищує імунітет і пригнічує ріст патогенної та умовно-патогенної флори. Лактобактерин перед ін'єкцією розводять окропом і вводять у піхву від 2,5 до 5 доз протягом 10-12 днів;
  • біфідумбактерин - відновлює баланс флори піхвової порожнини, пригнічує ріст стафілококів, протеаз, кишкової палички, шигелів, грибкових інфекцій. Порошок вживають протягом півгодини до їжі за призначенням лікаря, як правило, 5 доз тричі на день.

Супозиторії вагінального дисбактеріозу:

  • Нео-пентотрани - це протимікробні вагінальні свічки, які призначаються при бактеріальному та трихомонадному вагінітах, грибкових інфекціях та змішаній флорі. Зазвичай використовується один супозиторій перед сном, тривалість лікування становить 2 тижні. Іноді можна призначати супозиторії із застосуванням двічі на день: вранці та вночі протягом тижня. Його не можна застосовувати в першому триместрі вагітності та дитинстві;
  • супозиторії флагіл - визначати одночасно з пероральною терапією метронідазол, вводити по 1 супозиторію лежачи 7-10 днів. Препарат не рекомендується тривати довго, а також проводить більше 3 циклів лікування на рік;
  • тержинан - вагінальні таблетки, які вводяться у піхву по 1 штуці/добу, тривалість застосування від 10 до 20 днів. За необхідності лікування тержинаном можна також проводити під час менструації;
  • гінолакт - містить молочнокислі бактерії, які пригнічують ріст патогенних мікроорганізмів і активізують природний механізм імунітету. Одну капсулу вводять у піхву, тривалість лікування становить від 3 до 6 днів. При необхідності лікування можна повторити після тижневої перерви;
  • Ацилакт - пробіотичний засіб, що містить активні ацидофільні лактобактерії. Супозиторії використовують інтравагінально, кожна одиниця. Один-два рази на день. Середня тривалість лікування становить від 5 до 10 днів.

Для успішного лікування вагінального дисбіозу та профілактики рецидивів призначають вітамінні комплекси, а також рекомендують дієту з переважним вживанням овочів, фруктів, овочів та молочних продуктів. Обмежте солодощі, копчену і гостру їжу, алкогольні напої.

У разі частих симптомів вагінального дисбіозу викиньте такі продукти:

  • цукор та продукти, що містять цукор, булочки, солодощі, тістечка, шоколад;
  • дріжджова випічка;
  • кава, алкоголь;
  • перець чилі.

Під час лікування рекомендується утримуватися від статевих контактів або використовувати презервативи, оскільки симптоми дисбіозу можуть часто посилюватися після статевого акту.

Альтернативні препарати від вагінального дисбіозу

В якості альтернативного лікування можна використовувати настої ягід ялівцю, торфу, шавлії, евкаліпта, ромашки, чорнобривців. Готуючи настій, 1 - 2 повні столові ложки сухого меленого колючки слід залити 200 мл окропу і витримати 40-50 хвилин. Ліки можна приймати тричі на день по 1/3 склянки після їжі або застосовувати для шприців.

Ці трави мають сильну антимікробну дію, їх можна використовувати окремо або у вигляді суміші в будь-яких пропорціях.

Хороший засіб для боротьби з патогенними мікробами - звіробій. Його також можна використовувати для душу та використання сидячих ванн. Для цього беруть 2 цілі ложки сировини і заливають 200 мл окропу, приймають 50-60 хвилин.

Сода успішно застосовується для боротьби з грибковими інфекціями. Для їх приготування змішайте чайну ложку соди і 50 крапель йоду в теплій воді. Ванну слід приймати перед сном, тривалість лікування - від 1 до 2 тижнів.

Але це допомагає наступними способами: Візьміть 10 зубчиків часнику, 100 г домашніх вершків, 400 мл яблучного соку, сливи 200 г і 200 г свіжих фруктів (полуниця, малина, чорниця). Натертий часник, чорнослив і ягоди, змішати з рідкими інгредієнтами і приймати по 1 ст. Чайна ложка тричі на день протягом 14 днів.

Ось кілька інших рецептів відновлення нормальної вагінальної мікрофлори:

  • Сік алое змішують з рослинною олією в рівних пропорціях, змочують у суміші тампонів і вночі вводять у порожнину піхви;
  • кора дуба (1 шт. ложка) заливається в термосі 300 мл окропу. Ми витримуємо 3 години, фільтруємо і застосовуємо до нічних шприців;
  • змочити тампон в обліпиховій олії і на ніч ввести в порожнину піхви;
  • візьміть 5 ст. Ложку подрібненого рисового листа, кинути в окріп, додати 5 зубчиків часнику, пропустити через прес, зняти з вогню і влити в сік половини лимона. Суміш процідити і пити по 1/2 склянки до 4 разів на день.

Бажано випивати на ніч по 1 склянці свіжого кефіру або сухого молока на день. Особливо корисні йогурти зі свіжого козячого молока. Важливо, щоб продукт був свіжим: старий кефір або кисле молоко не містять активно корисних бактерій, які будуть корисні для організму.

Вони ніколи не працюють на шприцах з кефіром або йогуртом, ситуація лише погіршиться. Кисломолочні продукти мають сприятливу дію лише при ковтанні.

Іноді має сенс проходити курси профілактичного лікування 1-2 рази на рік. Обстеження кожні три місяці протягом одного року рекомендується проводити не раніше як після лікування. Дотримуйтесь порад лікаря, оскільки вагінальний дисбактеріоз - дуже часта і неприємна проблема, яку можна вирішити: особливо ефективне лікування на ранніх стадіях захворювання.

[25], [26], [27]