Перегляньте статті та зміст, опубліковані в цьому носії, а також електронні зведення наукових журналів на момент публікації

Будьте в курсі завжди, завдяки попередженням та новинам

Доступ до ексклюзивних рекламних акцій на підписки, запуски та акредитовані курси

Endocrinología, Diabetes y Nutrición - це журнал Іспанського товариства ендокринології та харчування (SEEN) та Іспанського діабетичного товариства (SED). Видання збирає захоплюючий прогрес, зафіксований у знанні ендокринної патофізіології як у клінічній, так і в експериментальній областях, і є вірним показником досягнень цієї спеціальності в нашій країні. Окрім розділів «Оригінал» та «Клінічні нотатки», в яких публікуються високоякісні роботи, підготовлені різними клінічними та експериментальними центрами ендокринології, журнал публікує оглядові та редакційні статті, написані відомими фахівцями з іспанської ендокринології, з метою оновлення знань та оприлюднення найбільш відповідні досягнення сьогодні.

Індексується у:

Index Medicus/MEDLINE, Excerpta Medica/EMBASE, SCOPUS, Розширений Індекс наукового цитування, Звіти про цитування журналів/Наукове видання, IBECS

Слідкуй за нами на:

Фактор впливу вимірює середню кількість цитат, отриманих за рік за твори, опубліковані у виданні протягом попередніх двох років.

CiteScore вимірює середню кількість цитат, отриманих за опубліковану статтю. Читати далі

SJR - це престижна метрика, заснована на ідеї, що всі цитати не рівні. SJR використовує алгоритм, подібний до рейтингу сторінок Google; є кількісним та якісним показником впливу публікації.

SNIP дозволяє порівняти вплив журналів з різних предметних областей, виправляючи відмінності у ймовірності цитування, які існують між журналами різних тем.

  • Резюме
  • Ключові слова
  • Анотація
  • Ключові слова
  • Вступ
  • Резюме
  • Ключові слова
  • Анотація
  • Ключові слова
  • Вступ
  • Матеріал і метод
  • Дизайн та учасники
  • Вимірювання м’язової маси та функціональних можливостей
  • Стан здоров’я
  • Вимірювання окисного стресу
  • Статистичний аналіз
  • Результати
  • Характеристика учасника
  • Зміни на рівні м’язів
  • Окислювальний стрес і м’язова маса
  • Обговорення
  • Фінансування
  • Конфлікт інтересів
  • Бібліографія

втрата

Ендокринні зміни внаслідок менопаузи були пов’язані з окислювальним стресом та втратою м’язової маси. Метою було визначити взаємозв'язок між обома змінними в ранній постменопаузі.

Матеріал і методи

Дослідницьке поперечне дослідження із 107 жінками до та після менопаузи (40-57 років). Як маркери окисного стресу вимірювали рівні ліпопероксидів плазми та сечової кислоти в сироватці крові, антиоксидантних ферментів супероксиддисмутази та глутатіонпероксидази, а також загальну антиоксидантну здатність плазми. М'язову масу також вимірювали за допомогою біоелектричного імпедансу та сили за допомогою динамометрії, а також розраховували опорно-рухову масу, індекс скелетної маси, знежирену масу та індекс маси тіла.

Понад 90% учасників діагностовано як зайву вагу або ожиріння. У жінок у постменопаузі показники м’язової маси та сили були нижчими, з негативною кореляцією між рівнем ліпопероксидів та індексом скелетної маси (r = -0,326, р мкмоль/л ліпопероксидів, спостерігається зниження індексу скелетної маси на 3,03 од.

Отримані нами дані вказують на зв'язок між підвищеним окислювальним стресом та втратою м'язової маси в ранній постменопаузі.

Ендокринні зміни внаслідок менопаузи були пов’язані з окислювальним стресом та втратою м’язової маси. Метою дослідження було визначити взаємозв'язок між обома змінними у ранній постменопаузі.

Матеріал і методи

Дослідницьке, поперечне дослідження було проведено у 107 жінок до та перед менопаузою (у віці 40-57 років). Рівні пероксидів ліпідів у сироватці крові та сечової кислоти та ферментів супероксиддисмутази та глутатіонпероксидази, а також загальну антиоксидантну здатність плазми крові вимірювали як маркери окисного стресу. Також вимірювали м’язову масу за допомогою біоелектричного імпедансу та м’язову силу за допомогою динамометрії. Розраховували м’язову масу, індекс скелетних м’язів, масу без жиру та індекс маси тіла.

Понад 90% учасників діагностували надмірну вагу або ожиріння. Жінки в постменопаузі мали нижчі значення показників м’язової маси та сили, з негативною кореляцією між рівнем перекису ліпідів та індексом скелетних м’язів (r = –0,326, р мкмоль/л збільшення рівня перекису ліпідів, індекс скелетних м’язів зменшується на 3,03 одиниці.

Отримані нами дані свідчать про зв'язок між підвищеним окислювальним стресом та втратою м'язової маси в ранній постменопаузі.

Менопауза, спричинена втратою фолікулярної активності яєчників з подальшим зменшенням секреції статевих стероїдів, головним чином естрогенів, впливає на різні тканини та викликає різні порушення 1. Згідно з консенсусом семінару "Етапи репродуктивного старіння" (STRAW), постменопауза починається з останньої менструальної кровотечі, яка називається достроково, коли вона охоплює наступні 4 роки після цієї події 2 .

У постменопаузі нежирна маса заміщується жиром по всьому тілу, переважно в області черевної порожнини, збільшуючи вагу та втрату м’язової маси (ММ), саме тому саркопенічне ожиріння може проявлятися 1,3 .

Саркопенія - це зменшення маси скелетних м’язів (ММЕ) та сили (ФМ), яке відбувається узагальнено та поступово, супроводжуючись збільшенням жиру, зміни якого посилюються із старінням 4,5. Вважається, що у жінок спостерігається прискорене зменшення ММ та ФМ під час менопаузи, що може відповідати дефіциту естрогену 6. Втрата м’язів під час старіння зумовлена ​​дисбалансом між синтезом м’язових білків, їх деградацією та збільшенням таких катаболічних факторів, як окислювальний стрес (ОЕ), запалення та дисфункція мітохондрій, взаємодія яких індукує апоптоз різними шляхами сигналізації. У жінок виявляється, що зменшення естрогену призводить до збільшення прозапальних цитокінів, які прискорюють цю втрату, спричинену EO 7 .

ЕО - це біохімічний дисбаланс, спричинений надлишком активних форм кисню (АФК) та вільних радикалів, що окислюють біомолекули, без впливу фізіологічних антиоксидантних систем 8, що збільшується із збільшенням віку. У жінок різні функціональні зміни, що відбуваються внаслідок дефіциту естрогену, відіграють важливу роль у збільшенні ЕО, швидше за все через те, що ці гормони можуть функціонувати як антиоксиданти за різними механізмами 9,10 .

На м’язовому рівні було показано, що дефіцит естрогену призводить до накопичення окислювального пошкодження в тканині, що сприяє втраті тканинного гомеостазу, виробляючи збільшення вироблення вільних радикалів та пошкодження клітин, що може спричинити апоптоз, ключовий механізм розвитку саркопенії 11; однак дослідження функцій м'язів та суглобів у постменопаузі були зосереджені на клінічних симптомах, таких як біль, обумовлений гормональними змінами, наявними на цій стадії 12. Подібним чином дослідження щодо втрати ММ та поширеності саркопенії у постменопаузі є дефіцитними, оскільки вони зосереджувались на жінках старше 60 років.13; з іншого боку, зв’язок між втратою ММ та ЕО згадувався головним чином на тваринних моделях 14,15. Тому метою цієї роботи було визначити взаємозв'язок між ОС та зменшенням ММ у жінок із ранньою постменопаузою.

Матеріал і метод Дизайн та учасники

Вимірювання м’язової маси та функціональних можливостей

Аналіз біоелектричного імпедансу (Quantum III, RJL Systems; Мічиган, США) проводили для всіх учасників, отримуючи результат опору в Омах, загальному жирі та процентному вмісті жиру. Вимірювання всього тіла проводилось між зап’ястям та правою гомілковостопною суглобом у положенні лежачи на спині та після 8-годинного голодування. FM отримували за допомогою гідравлічного динамометра (Jamar; Іллінойс, США). Також вагу отримували з учасниками нижньої білизни, натщесерце та після евакуації, за шкалою Torino (Tecnológica Mexicana, TLM; Мексика), відкаліброваною перед кожним вимірюванням, і ріст із алюмінієвим стадіометром, градуйованим у мм. Індекс маси тіла обчислювали діленням ваги (кг) на зріст (метри та мм) у квадраті. Периметр талії вимірювали мірною стрічкою, градуйованою на 0,5 см, оточуючи талію на рівні пупка і не надаючи на шкіру тиску. Всі вимірювання проводились підготовленим та контрольованим технічним персоналом, щоб уникнути упередженості.

MME розраховували, використовуючи дані біоелектричного імпедансу у рівнянні, запропонованому Janssen et al. 16 для жінок: