Короткий словник словацької мови
1. дискусія, дискусія: філософський р., Р. за векселем
2. жанр виховного стилю, міркування: написати р-у про соціальні проблеми
1. хто розповідає історію: народний р., Р. казки
2. автор із залученням представляє певну історію: Ľ. Ондрейов був хорошим п.;
1. висловлювати думки мовленням, говорити, говорити: у дитини вже є р-а;
р. словацькою, англійською;
не знає належним чином r.
2. висловити словами враження, переживання, ідеї тощо: r. розповіді, жарти;
р. зміст фільму;
р. про життя тварин, про своїх друзів;
р-а (нам), що він їде за кордон
3. свідчити (значення 2), свідчити, говорити: картини р-ю про його талант;
для нього r якщо результати
● r. як книга а) вільно б) мудро, мудро;
р. зробити каяття в душі когось;
р. дві-три брязкальця;
з ним ви не можете r. недоступний за аргументом;
р. аж до фактичності
-
Правила словацької орфографії
оповідач ‑ а м.; казка ‑y ‑čiek ž.; розповідне; казка sa s.
talk ‑a ‑ají no doc.; говорити
Словник словацької мови (з 1959 - 1968) 1
1. серйозна, ґрунтовна розмова, переговори, обмін думками про щось, дискусія, дискусія: жвава, предметна, вільна, загальна, парламентська, філософська, за векселем;
2. стилістична одиниця, в якій проблема науково обговорюється;
навчання: історичне, журналістика;3. застарілий. переказ, повідомлення, чутки: Згідно з переказом, він повернувся із золотих копалень. (Ванс.) І вони тут живуть, вірні довго несвіжому. (Джил.)
1. хто каже щось привабливе, напр. якась казка, новела, повість тощо: Оповідач відкашлявся і продовжив. (О. Кінг);
народний р. народний художник, який знає приємні, захоплюючі розповіді народних казок, легенд та ін. події, звичай. із сільського життя;2. Письменник, автор, який може захоплено представити, написати історію свого твору: Недосвідчені оповідачі найбільше зустрічаються в діалозі. (Vaj.) Оповідачем напружених подій та ситуацій є Швантнер. (А. Мат.);
розповідна поява. м.: r-é umenie, r. талант, r-á настороженість;
р-е вірші (тв.), що містять багато сюжетів, епосів;розповідні аксесуари: частина r. диференційований;
1. використовувати людське мовлення для спілкування, для висловлення своїх думок, вражень, переживань, ідей тощо, говорити, говорити: дитина вчиться р., Дитина ще не говорить, не знає р.;
р. милий, написаний, чистий, (по) словенський;
р. тиша, голосна, намальована, жвава, захоплено, обурена, р. чесно, безпосередньо;
р. підробка;
р. залучний, широкий, розгублений, незв’язний;
Він говорив не по-людськи, він просто ревів, як звір. (Хв.) Немний принаймні вказав би, що не може говорити. (Барч)2. (що, про що, про кого, кому і з тим зв’язком) висловити свої думки, враження, переживання, ідеї тощо. мовити, інтерпретувати, розповідати: r. казки, жарти, веселі історії, r. ваш досвід, r. дурість, р. комусь зміст книги, фільму;
р. від мрії;
р. на тварин, r. про битви та героїзм партизан, r. діти про Яношика;
Він сказав, що ми вже не самі. (Щит);
прен. р. жестикулюючи руками● r. зробити каяття в душі когось;
р. як з книги (як книги) дуже розумно;
телефонний дзвінок. р. два-три, r. говорити зі світом нісенітниця, нісенітниця, рев;
шкода р.! марно про щось говорити, марно щось згадувати;
не може бути з ним (з нею) r. недоступний за аргументом;
може перед ним р. гідний довіри;Книга 3 (безумовно також що) (про речі та явища) свідчити, свідчити, бути доказом, доводити, виявляти: Спавор зазирнула їй в очі. Що всі ті очі говорили йому. (Джеже) Ясно на землі, ясно в душах, бо навколо все це говорить одне і те ж. (Урб.);
док. k 2, 3 говорити, розказувати
|| поговорити (про що, з ким, з ким і без безпосередності) спілкуватися мовою, повідомляти своїми думками, враженнями, переживаннями, ідеями тощо своїми словами, говорити: вони говорили про все. (Барч) Мені було шкода, що його батьки мусили так говорити про мене. (Янч.) (Тонко) попросив жінку про все, щоб поговорити. (Тадж.) Вона прийшла до лавки, щоб моргати, і вони поговорили. (Ondr.);
прен. Вона може поговорити з ним (Ráz.) Вона розуміє його, вона розуміє його;
телефонний дзвінок. р. з кимось напівротом а) зарозуміло;
б) неврло● не розмовляє зі мною сердитим на мене;