Адипонектин - це білок з протизапальними властивостями, який регулюється зниженням у пацієнтів із ожирінням. Ефекти обмеження калорій та фізичних вправ, пов'язаних із втратою ваги, на вивільнення адипонектину не ясні. Нещодавно були опубліковані результати дослідження (Wang et al, 2015; Med Sci Sports Exerc, 25 березня), метою якої було визначити, чи аеробні вправи викликають звикання до обмеження калорійності концентрацій адипонектину в циркуляції, а також вивільнення адипонектину з черевної та сідничної жирової тканини. У дослідженні брали участь жінки з надмірною вагою та ожирінням після менопаузи, які розподілялись у групу обмеження калорій (CR) або іншу з обмежень калорій плюс аеробні вправи (CR + EX) протягом 20 тижнів. Зразки крові відбирали для оцінки концентрації адипонектину та біоптатів сідничної та черевної жирової тканини для визначення вивільнення адипонектину in vitro до та після втручання. Результати показали подібне зменшення маси тіла у двох групах (
11 кг) і втрата жиру (
7 кг). У групі CR + EX концентрація адипонектину в циркуляції зросла, але не в групі CR. Подібним чином вивільнення адипонектину з черевної та сідничної жирової тканини збільшувалось лише в групі CR + EX. Це дослідження показало, що, незважаючи на подібне зменшення загальної маси тіла та жирових відкладень, фізичні вправи також спричиняють значне вивільнення адипонектину з жирової тканини, що пов'язано з більш високими концентраціями в сироватці крові.
Незважаючи на те, що обмеження калорій залишається найважливішою опорою для втрати жиру в організмі, додані фізичні вправи надають дуже важливий фоновий вплив на здоров'я, що змушує їх розглядатись як неодмінну частину програм схуднення. З огляду на те, що пацієнти з ожирінням мають базовий прозапальний стан, підвищення рівня адипонектину, пов’язане з фізичними вправами, видається дуже корисним, враховуючи його протизапальні властивості.
