Багато дітей з розладами аутичного спектру дотримуються певної дієти, яка уникає їжі з глютеном та казеїном. Обґрунтуванням такої дієти є те, що ці білки здатні досягати мозку та змінювати його функціонування, виробляючи симптоми, подібні до симптомів аутизму, хоча пояснення того, як це відбувається, немає (Cieślińska, Kostyra & Savelkoul, 2017).
Крім того, батьки часто повідомляють про покращення симптомів у своїх дітей після початку дієти, саме тому багато досліджень хотіли дізнатися, чи дійсно це ефективно для полегшення симптомів аутизму.
Ми розглянули декілька рандомізованих контрольованих досліджень та мета-аналізів, висновками яких ми хочемо поділитися з вами, щоб допомогти вам отримати поінформовану думку з цього приводу.
Що виявили мета-аналізи?
Мета-аналіз 1
Мета-аналіз (Lange, Hauser, & Reissmann, 2015) розглянув дослідження двох типів: ті, що порівнюють групи та тематичні дослідження:
Тематичні дослідження
Тут були включені результати 8 тематичних досліджень, які дійшли висновку, що жоден не здійснив адекватного експериментального контролю, однак ці дослідження, за винятком двох, виявили докази позитивних наслідків дієти принаймні для деяких оцінюваних заходів (симптоми аутизму, фізичний розвиток або когнітивні здібності ). Два дослідження, які не виявили таких позитивних ефектів, відрізнялися від інших двома способами:
1) Тривалість тесту: Експериментальний стан у дослідженнях проводився не більше 1 тижня (короткий період порівняно з двома іншими дослідженнями, періоди спостереження яких могли тривати роками).
2) Тип міри результату: Були використані різні показники результатів, тобто поведінкові спостереження та схеми об'єктивного кодування. Таким чином, залежні заходи оцінювались людьми, менш близькими до дитини, замість того, щоб інформатори були батьками, що було прикладом 6 досліджень, які виявили позитивні результати (вчені рекомендують застосовувати стандартизовані процедури оцінки, оцінені клініцистами та заходи спостереження за параметрами як додатковий показник впливу дієти).
У цьому мета-аналізі дослідники дійшли висновку, що більшість тематичних досліджень, що оцінюють ефективність дієти, що не містить глютену та казеїну, є хибними і не дозволяють робити твердих висновків. Жодне з досліджень не проводилось з належною науковою строгістю, використовувані методи були різноманітними та навряд чи порівнянними. Його докази в кращому випадку були оцінені як слабкі.
Групові дослідження
Ланге та ін. (2015) також оцінили 10 групових досліджень, з яких вони усунули одне, оскільки воно вважалося ненауковим (опис удосконалень та джерела інформації не були чіткими). Ще 6 дослідженням також не вистачало наукової строгості, і тому їх результати вважаються слабкими. За винятком одного розслідування, всі інші знайшли позитивні результати. Три дослідження були проведені з більшою науковою строгістю і надали деякі докази, два інших виявили нульові результати, а решта знайшли неоднозначні докази щодо різних симптомів аутизму.
Автори називають щонайменше три проблеми з попередніми дослідженнями: а) Неадекватна операціоналізація умов порівняння (відсутність процедур контролю, використання контрольних груп лише в деяких аспектах вибірки та недбалість щодо відповідних змінних, таких як додаткові процедури); б) Відсутність чіткого визначення критеріїв включення, невеликі вибірки, неможливість контролювати фенотипову мінливість у осіб та втручання на короткі періоди або змінні в часі; в) Можливо, існувало упередження вимірювання, оскільки багато досліджень спиралися на суб’єктивні оцінки батьків, які знали, до якої групи належать їхні діти.
Мета-аналіз 2
Робоча група задумала проаналізувати дослідження, опубліковане з 1970 по вересень 2013 року щодо безглютенових та казеїнових дієт. Критеріями включення було те, що учасники відповідали діагностичним показникам РАС, що вони дотримувались безглютенової та казеїнової дієти, і що це було пов'язано з біологічними або поведінковими змінними аутизму.
Загалом вони оглянули 24 дослідження та зазначили, що дані в літературі обмежені як кількістю, так і якістю. Серед методологічних обмежень, які вони спостерігали, ми виявили: відсутність контрольної групи або визначення критеріїв включення, дуже малі вибірки та аналізи, засновані на окремій особі або на анекдотичній інформації, неоднорідні групи щодо віку, невміння контролювати фенотипову мінливість між особами, змінна тривалість втручання і, як правило, коротка і відсутність попереднього втручання (Марі-Баусет, Зазпе, Марі-Санчіс, Льопіс-Гонсалес і Моралес-Суарес-Варела 2014).
Мета-аналіз 3
Більш недавній систематичний огляд розглядав рандомізовані контрольовані дослідження, проведені до серпня 2016 року. Загалом було виявлено 6 розслідувань, в яких брали участь 214 учасників. Його метою було вирішити невизначеність щодо ефективності дієти без глютену та безказеїну серед населення з РАС.
Автори огляду дійшли висновку, що не існує послідовних доказів, що підтверджують використання такої дієти у дітей з РАС. Однак вони попереджають, що тлумачення існуючих доказів повинно бути обережним, оскільки дані обмежені.
Відповідно до попередніх мета-аналізів, вони рекомендують проводити рандомізовані контрольовані дослідження з більшими зразками та мультидисциплінарними групами, які слідкують за ефектами (якщо такі є) дієти (Piwowarczyk, Horvath, kasukasik, Pisula & Szajewska, 2017).
Мета-аналіз 4
Сате, Ендрюс, Макфітерс та Уоррен (2017) провели огляд досліджень, опублікованих між 2010 та 2016 роками, щодо різних дієт, що проводяться дітям з аутизмом. Були використані такі критерії включення:
- Дослідження з порівняльним дизайном (рандомізовані контрольовані дослідження, проспективні або ретроспективні когортні дослідження тощо).
- Дослідження, опубліковані англійською мовою.
- У рандомізованих контрольованих дослідженнях мала бути вибірка з мінімум 10 суб'єктами. Для інших порівняльних досліджень було запропоновано мінімум 20, оскільки вони, як правило, мають менший контроль за зміщенням, ніж рандомізовані контрольовані дослідження.
Загалом вони провели 19 рандомізованих контрольованих досліджень, 4 з яких мали низький ризик упередженості, 10 - помірний та 5 - високий. Тривалість втручань варіювалась від 7 днів до 2 років. З іншого боку, найменшою вибіркою було 12 суб'єктів, а найбільшою 92 (загалом 732 учасники).
Щодо дієт, що не містять глютену та казеїну, вони роблять висновок: "Дані для оцінки ефектів дієт GFCF (Без глютену без казеїну) обмежені, оскільки дієтичні підходи та показники результатів різняться залежно від досліджень, як і контрольні дієти. Та моніторинг дотримання." Лише декілька рандомізованих контрольованих досліджень з високим ризиком упередженості виявили поліпшення у спілкуванні, соціалізації, складній поведінці та загальній інвалідності (повідомляється батьками). Інші рандомізовані контрольовані дослідження з помірним ризиком упередженості не виявили значущих відмінностей між групами.
Дослідження на невеликій вибірці
В одному невеликому дослідженні (з 14 учасників) використовували подвійний сліпий, плацебо-контрольований дизайн і підтримували дієту протягом 6 тижнів. Він також включав широкий спектр результатів з різних джерел: лабораторні медичні дані, анкети, заповнені кількома дорослими, актиграфія та безпосереднє спостереження. Дослідження прийшло до висновку, що не було виявлено впливу на фізіологічне функціонування, порушення поведінки (порушення сну або гіперактивність) або поведінку, пов’язану з АСД (Hyman, Stewart, Foley, Cain, Peck, Morris, Smith, 2015).
В іншому дослідженні, в якому брали участь 15 дітей із аутистичного спектру, також використовували подвійну сліпу конструкцію і використовували лабораторні тести, стандартизовані тести та спостереження вдома (проводив кваліфікований асистент-дослідник) для аналізу впливу дієти. Він виявив, що не було статистично значущих результатів, хоча він підкреслив, що це могло бути пов'язано і з обсягом вибірки (Elder, Shankar, Shuster, Theriaque, Burns, and Sherrill, L. 2006).
У третьому рандомізованому, подвійному сліпому, плацебо-контрольованому дослідженні брали участь 12 учасників і не включали дітей з целіакією, запальними захворюваннями кишечника або харчовою алергією. Він також використовував стандартизовані інструменти для оцінки діагнозу РАС, і як учасники, так і батьки та дослідники не знали, до якої групи був відправлений кожен учасник. Батькам було доручено щодня контролювати фізіологічні симптоми, які можуть проявлятися у учасників, крім того, вони заповнювали анкети, що використовуються для вимірювання гіперактивності, дратівливості та неуважності. Дієту витримували протягом 2 тижнів перед початком оцінок.
Вчені роблять висновок: "Поведінкові моделі не виявили значних клінічних змін у жодній з груп дієт під час цього дослідження". У свою чергу вони додають, що в той час як інші дослідження виявили, що симптоми аутизму погіршуються після повторного введення казеїну, їх результати не збігаються з такими і навіть спостерігають незначне поліпшення гіперактивності та дратівливості. Вони також відзначають, що думка батьків, як правило, протилежна результатам, отриманим психометричними інструментами (Navarro, Pearson, Fatheree, Mansour, Hashmi, & Rhoads, 2014).
Коротше, про що говорять докази?
Послідовно різні огляди та інші дослідження показують, що:
- Існує мало досліджень на цю тему.
- Більшість існуючих досліджень не відповідають науковим критеріям якості.
- У багатьох є дуже маленькі зразки.
- Велика кількість з них покладається лише на інформацію, надану батьками, для врахування результатів (довідкова інформація).
- Тому докази на користь цієї дієти є слабкими.
Потрібні дослідження вищої наукової якості, які зможуть встановити, чи є вони ефективними чи ні. Це означає, що безглютенову та безказеїнову дієту не слід рекомендувати як першу лінію лікування аутизму, а слід застосовувати лише у випадках, коли діагностовано якийсь тип алергії або непереносимості деяких білків.
Бібліографічні посилання:
Elder, J.H., Shankar, M., Shuster, J., Theriaque, D., Burns, S., & Sherrill, L. (2006). Безглютенова дієта без казеїну при аутизмі: результати попереднього подвійного сліпого клінічного дослідження. Журнал аутизму та розладів розвитку, 36 (3), 413–420.doi: 10.1007/s10803-006-0079-0
Хайман, С. Л., Стюарт, П. А., Фоулі, Дж., Кейн, У., Пек, Р., Морріс, Д. Д., ... Сміт, Т. (2015). Дієта без глютену/казеїну: випробування подвійного сліпого виклику у дітей з аутизмом. Журнал аутизму та розладів розвитку, 46 (1), 205–220. doi: 10.1007/s10803-015-2564-9
Lange, K. W., Hauser, J., & Reissmann, A. (2015). Безглютенові та безказеїнові дієти в терапії аутизму. Сучасна думка в галузі клінічного харчування та обміну речовин, 18 (6), 572–575. Doi: 10.1097/mco.0000000000000228
Марі-Баусет, С., Зазпе, І., Марі-Санчіс, А., Льопіс-Гонсалес, А., і Моралес-Суарес-Варела, М. (2014). Докази дієти без глютену та казеїну при розладах спектра аутизму. Журнал дитячої неврології, 29 (12), 1718–1727.doi: 10.1177/0883073814531330
Navarro, F., Pearson, D. A., Fatheree, N., Mansour, R., Hashmi, S. S., & Rhoads, J. M. (2014). Чи пов’язані “негерметичні кишки” та поведінка з дієтою, що містить глютен та молочні продукти, у дітей із розладами аутичного спектру? Поживна нейрологія, 18 (4), 177–185.doi: 10.1179/1476830514y.0000000110
Piwowarczyk, A., Horvath, A., Łukasik, J., Pisula, E., & Szajewska, H. (2017). Безглютенова та казеїнова дієта та розлади аутистичного спектра у дітей: систематичний огляд. Європейський журнал харчування, 57 (2), 433–440.doi: 10.1007/s00394-017-1483-2
Сате, Н., Ендрюс, J. C., McPheeters, M. L., & Warren, Z. E. (2017). Харчові та дієтичні втручання при розладі спектра аутизму: систематичний огляд. Педіатрія, 139 (6), e20170346.doi: 10.1542/peds.2017-0346