Найдавніші людські спільноти регулярно практикували канібалізм, але чи робили вони це для їжі чи для ритуальних цілей? Нове дослідження харчової цінності м’яса людини проливає світло на це питання.
Опубліковано 06.04.2017 12:00 Оновлено
Складання таблиці з харчовими цінностями людської плоті здається власною ідеєю психопата, але намір Джеймса Коула, з Брайтонського університету, є суто науковим: визначати, чи відбувся канібалізм у ранніх людських спільнотах з дієтичних чи ритуальних причин.
У своїй роботі, опублікованій цього четверга в журналі Scientific Reports, Коул підготував серію таблиць про харчову та калорійну цінність м'яса людини а також вміст жиру та білка в кожному з ваших органів з аналізу чотирьох тіл дорослих чоловіків. На основі цих даних він розробив порівняльну таблицю з калорійністю інших тварин подібного розміру та інші більші з метою дізнатись, чи справді вигідно спільноті з'їсти когось із своїх членів.
М’ясо людини забезпечує значно менше калорій, ніж м’ясо великих тварин
Результат вказує на те, що людський організм пропонує близько 20 кілокалорій на кожні 25 кг м’язової маси, значення, аналогічне тому, яке отримували Гарн і Блок в попередній роботі, хоча вони не враховували, що канібали їли не лише м’язи та кістки, але й внутрішні органи, такі як легені, печінка та мозок. Згідно з цим аналізом, людина вагою 50 кг давав можливість споживати близько 30 кг м’яса, що перетворюється на 4,5 кг білка і близько 18 000 калорій. Це, за їхніми підрахунками, забезпечить достатню кількість білка на добу для групи з 60 людей із середньою вагою 60 кг кожна, що дозволило їм зробити висновок, що споживання людей у цій групі не є стійким, оскільки для виживання вони повинні споживати кількість, еквівалентну кількості власної групи щороку.
Висновки Коула йдуть в тому ж напрямку, що і висновки його попередників. Калорійність людського тіла ледь співпадає з показником будь-якої іншої тварини такої ж ваги і забезпечує значно менше калорій, ніж м’ясо більших тварин, таких як мамонт, шерстистий носоріг або олень, який зазвичай їли гомініди протягом палеоліту. Все це приводить Коула до висновку, що канібалізм з харчових причин був нежиттєздатним і що він, можливо, мав місце з інших ритуальних чи культурних причин.
Довідково: Оцінка калорійності значення епізодів канібалізму людини в палеоліті (Природа) DOI 10.1038/srep44707 | Зображення: Вільям Кресвелл (Flickr, CC)