Резюме

Мета:

Дослідіть, чи може індивідуальне консультування з питань дієти та фізичної активності під час вагітності мати позитивний вплив на дієту та дозвілля (LTPA) та запобігти надмірному набору ваги під час вагітності.

Дизайн:

Контрольоване випробування.

Регулювання:

Шість пологових клінік первинної медико-санітарної допомоги у Фінляндії. Клініки були обрані з трьох клінік втручання та трьох клінік контролю.

Предмети:

З 132 вагітних жінок, завербованих 15 медсестрами охорони здоров’я (PHN), 105 завершили дослідження.

Втручання:

Втручання включало індивідуальне консультування з питань дієти та LTPA під час п’яти звичайних відвідувань PHN до терміну вагітності до 37 тижнів; Контроль отримав стандартну допомогу для вагітних.

Результати:

Консультування не вплинуло на частку первородянок, які перевищили рекомендації щодо збільшення ваги, або загальний показник LTPA, з урахуванням незрозумілості. Скоригована частка хліба з високим вмістом клітковини у загальній тижневій кількості хліба зменшилась більше у контрольній групі, ніж у групі втручання (різниця 11,8% -одиниць, 95% -ний довірчий інтервал (ДІ) 0,6–23,1, Р = 0,04). Відкориговане споживання овочів, фруктів та ягід збільшилося на 0,8 порції/день (95% ДІ 0,3-1,4, Р = 0,004), а харчових волокон - 3,6 г/добу (95% ДІ 1,0-6,1, Р = 0,007) більше в Групі втручання, ніж у контрольній групі. У групі втручання не було дітей з високою вагою при народженні (~ 4000 г), але вісім (15%) з них у контрольній групі (Р = 0,006).

Висновки:

Консультації допомогли вагітним жінкам зберегти частку хліба з високим вмістом клітковини та збільшити споживання овочів, фруктів та клітковини, але не змогли запобігти надмірному набору ваги під час вагітності.

Вступ

Поширеність ожиріння зростає серед жінок дітородного віку. Крім того, значна частина жінок набирає вагу, що перевищує рекомендації (Інститут медицини, 1990) під час вагітності (Gunderson and Abrams, 2000, Gore et al., 2003, Siega-Riz et al., 2004). У Фінляндії середній гестаційний приріст ваги зріс на 1 кг з 1960-х років (Kinnunen et al., 2003). Рекомендований набір ваги вагітними пов’язаний з оптимальними наслідками для плода та матері, тоді як надмірне збільшення ваги збільшує ризик ускладнень вагітності, макросомії немовлят та кесаревого розтину (Abrams et al., 2000). Крім того, надмірне збільшення ваги вагітності як таке може збільшити подальший ризик раку молочної залози (Kinnunen et al., 2004). Надмірна гестаційна надбавка у вазі також є одним з основних факторів, що пояснюють високу утримання ваги після пологів (Gunderson and Abrams, 2000, Siega-Riz et al., 2004).

Роль дієти та фізичної активності як факторів, що визначають гестаційний набір ваги, досі незрозуміла (Siega-Riz et al., 2004). Однак існує потреба у поведінкових втручаннях, які даватимуть вагітним жінкам рекомендації щодо рекомендованих діапазонів збільшення ваги вагітних та сприятимуть здоровому харчуванню та регулярним фізичним навантаженням, щоб запобігти подальшому ожирінню та пов’язаним із цим проблемам зі здоров’ям (Siega-Riz et al., 2004). Наскільки нам відомо, є три попередні втручання, спрямовані на запобігання надмірному збільшенню ваги вагітних (Gray-Donald et al., 2000, Polley et al., 2002, Olson et al., 2004). У цих дослідженнях надмірний гестаційний набір ваги запобігали лише серед підгруп із нормальною вагою, малозабезпеченими жінками чи не вагітними жінками.

Метою нашого дослідження було дослідити, чи можуть індивідуальні поради щодо дієти та фізичної активності та інформація щодо рекомендацій щодо гестаційного набору ваги (Інститут медицини, 1990) під час вагітності мати позитивний вплив на загальну дієту та дозвілля (LTPA) та зменшити частку первородних, які перевищують рекомендований рівень збільшення ваги вагітних.

Методи

Загальне вивчення проектування та налаштування.

Кожен муніципалітет у Фінляндії відповідає за організацію послуг з охорони материнства для своїх мешканців. Фінансування охорони здоров’я материнства покривається за рахунок державних податкових надходжень. Майже всі вагітні жінки (99,7%) відвідують ці державні пологові клініки (КМ) (Національний центр досліджень та розвитку добробуту та здоров'я, 2004). Це дослідження було проведено в шести виборчих центрах міста Тампере і міста Хямеенлінна, розташованого на півдні Фінляндії. Вибір клінік базувався на пропозиції адміністративного персоналу клініки QI щодо відповідних клінік. Три КМ зголосилися стати клініками втручання, а решта МК розглядались як контрольні клініки.

У фінській системі охорони материнства рекомендується, щоб перші жінки відвідували 11-15 відвідувань медичної сестри (PHN) та три відвідування лікаря під час вагітності (Viisainen, 1999). Це дослідження було проведено під час п’яти таких рутинних відвідувань PHN у 8–9, 16–18, 22–24, 32–34 та 36–37 тижнів вагітності. Загалом у дослідженні брали участь дев'ять PHN в клініках інтервенції та шість PHN в клініках контролю.

Учасники

Учасниками були вагітні жінки без попередніх пологів. Критеріями виключення були: вік до 18 років, цукровий діабет I або II типу (але не гестаційний цукровий діабет), вагітність близнюками, фізична вада, яка запобігає фізичним навантаженням, проблемна вагітність, зловживання наркотичними речовинами, лікування або клінічна історія будь-якої психіатричної хвороби, нездатність до розмовляти фінською мовою та мати намір змінити місце проживання протягом 3 місяців. PHN набирали учасників, коли вони вперше вступили до MC на початку своєї вагітності, як правило, по телефону. Загалом 69 жінок у поліклінічних клініках та 63 жінки в контрольних клініках дали свою поінформовану згоду на участь (рис. 1). Набір проводився в період із серпня 2004 р. До січня 2005 р. Дослідження було схвалено Комітетом з етики лікарняного округу Пірканмаа.

набору

Потік учасників.

Повнорозмірне зображення

Контрольні клініки

Учасники контрольної клініки отримували стандартну допомогу по вагітності та пологах. Інформація про стандартну практику консультування НПЗ була зібрана за допомогою анкети перед тим, як навчати НПЗ для дослідження. Відповідно до відповідей (n = 13), середня тривалість дієтичного консультування становила 12,4 хв (діапазон 5-30 хв) під час першого візиту та 5,2 хв (діапазон 3-10 хв), хв під час візитів. Середня тривалість консультування щодо фізичної активності становила 7,5 хв (діапазон 3–13 хв), хв під час першого відвідування та 4,5 хв (діапазон 2–8 хв), хв у наступних візитах. Короткий середній проміжок часу, проведений у консультуванні, стосується просто короткої рекомендації, а не фактичного керівництва. Усі ЛНП надавали інформацію про рекомендації щодо збільшення ваги вагітних більшості або всім своїм клієнтам, як правило, протягом першого триместру вагітності. У контрольних клініках середній рекомендований приріст ваги становив 13,3 кг для індексу маси тіла з недостатньою вагою (ІМТ 2), 10,6 кг для нормальної ваги (ІМТ 20-26 кг/м 2) та 6,7 кг для надмірної ваги (ІМТ> 26 кг/м 2 ) жінки.

Інтервенційні клініки

Рекомендація щодо гестаційного набору ваги.

Учасники отримали інформацію про рекомендації Інституту медицини (IOM) (1990) щодо загального збільшення маси тіла під час вагітності під час першого візиту до PHN на 8 - 9 тижні вагітності. Ці рекомендації стосуються різних категорій ІМТ до вагітності: 12,5–18,0 кг для ІМТ 2, 11,5–16,0 кг для ІМТ 20–26 кг/м 2 та 7,0–11,5 кг для ІМТ> 26 кг/м 2 .

Поради щодо фізичних навантажень

Консультування з питань фізичної активності складалося з первинного сеансу консультування (відведений час від 20 до 30 хвилин) під час візиту від 8 до 9 тижнів вагітності та чотирьох підсилювальних занять (відведений час від 10 до 15 хвилин) до 37 гестаційного тижня. Процедура консультування базувалася на поведінковій моделі Лайтакарі та Асікайнен (1998). Первинне консультування розпочалося з обговорення поточного LTPA учасника та продовжилось обговоренням потреб та можливостей учасника збільшити LTPA. Загальні переваги та обмеження LTPA також були збільшені за допомогою брошури для дому. Нарешті, в зошит відстеження учасника було записано індивідуальний тижневий план LTPA.

Висновок з рекомендацій щодо фізичної активності для здоров’я (Pate et al., 1995) та фізичної підготовленості (Американський коледж спортивної медицини, 1998), які також застосовуються під час вагітності (Artal and O'Toole, 2003, Davies et al., 2003 ), мінімум 30 хвилин фізичної активності середньої інтенсивності протягом 5 днів тижня вважалося достатнім для здоров'я та мінімум 40 хвилин фізичної активності високої інтенсивності тричі на тиждень для фізичної форми. Використовуючи кратні метаболічні еквіваленти спокою (MET) зі значенням MET 5 для помірної інтенсивності та MET 7 для високоінтенсивного LTPA, було підраховано, що 800 MET MET (METmin) відповідає обом мінімальним вимогам. Після виконання тижневого плану, PHN перевірили відповідність 800 METmin у плані LTPA, помноживши частоту, тривалість (хвилини) та значення MET тижневого LTPA. На відміну від рекомендацій щодо фізичної активності, інтенсивність світла LTPA (значення MET 3) також враховувалася при розрахунках для поліпшення дотримання плану. На сесіях підкріплення оцінювалось дотримання учасником плану, план переглядався, якщо потрібно, та перевірявся METmin.

У рамках плану LTPA учасник мав можливість відвідувати контрольовані групові вправи, які включали як витривалість, так і тренування м’язів. Групові заняття проводились один раз на тиждень по 45-60 хвилин у місці, розташованому неподалік від кожної клініки.

Дієтичні поради

Дієтичні поради зосереджувались на чотирьох темах, які вважаються важливими для запобігання надмірному збільшенню ваги вагітних у цієї популяції (Männistö et al. 2003, Hasunen et al. 2004, Рада міністрів Північних країн, 2004). Для кожного учасника були встановлені такі дієтичні цілі для досягнення або підтримання: (1) мати регулярний режим харчування, підкреслюючи важливість сніданку та 1 гарячої їжі щодня, (2) з’їдати принаймні п’ять порцій (400 г)) на в день різних видів овочів, фруктів та ягід, (3) споживати переважно хліб з високим вмістом клітковини (5 г клітковини/100 г) та (4) обмежувати споживання закусок із високим вмістом цукру до 1 порції на день (наприклад, 50 г солодощів, макарони, шматок пирога, два печива, 2 дл морозива або склянку газованої води).

Дієтичне консультування складалося з первинного сеансу консультування (відведений час від 20 до 30 хвилин) під час візиту від 16 до 18 тижнів вагітності та трьох підсилювальних сеансів (відведений час до 10 хвилин) до 37 тижнів вагітності. Модель Лайтакарі та Асікайнен (1998) також застосовувалася до дієтичних рекомендацій. На початку первинного консультування PHN оцінив поточні харчові звички учасника щодо цих чотирьох тем, використовуючи довідковий опитувальник частоти їжі. Після порівняння особистих звичок з рекомендаціями, PHN та учасник обговорили потребу учасника у зміні дієти, а також їх можливості та бар'єри для внесення змін. Учасник також отримав дві брошури про здорову дієту. Учасницю було запропоновано щотижня вести запис про те, що вона досягла чотирьох цілей, у своєму зошиті для відстеження. Під час кожного візиту з метою посилення перевіряли блокнот для подальших дій та обговорювали записи.

Основні результати

Результатом гестаційного набору ваги стала частка жінок, які набрали вагу відповідно до конкретних рекомендацій ІМТ. Дієтичні результати включали режим харчування (сніданок і hot1 гарячої їжі/день), загальне споживання овочів, фруктів та ягід (порції/день), вживання хліба з високим вмістом клітковини (% хліба з 5 г клітковини/100 г загальної кількості на тиждень) хліба), споживання закусок із високим вмістом цукру (порції/день) та загальне споживання енергії (кДж/день). Як результат для LTPA використовували загальний METmin/тиждень.

Збір даних

Вага тіла та інші дані про вагітність були отримані з декретної картки. Вага та зріст до вагітності самостійно повідомлялися. Вагу тіла вимірювали у легкому одязі та без взуття під час кожного відвідування МЦ. На початку та в кінці дослідження ваги відкалібрували до еталонної шкали в межах ± 0,5 кг.

статистичні методи

Базова інформація про вік, вагу, зріст, ІМТ, освітній рівень та статус куріння повідомлялася в групах втручання та контролю. Пізніше ці змінні були включені за необхідності як незрозумілі фактори при багатовимірному аналізі. У всіх статистичних аналізах P

Зміни маси тіла за тиждень вагітності при втручанні (n = 48) та контрольних групах (n = 56), некореговані засоби.

Повнорозмірне зображення

Повний розмір таблиці

Зміни в режимі харчування та фізичних навантаженнях.

Повний розмір таблиці

На малюнку 3 показані зміни в некорегованому середньому щотижневому METmin за тижнями гестації в групах втручання та контролю. Як і очікувалось, загальний рівень LTPA знизився з вихідного рівня до 36 до 37 тижнів вагітності в обох групах. Однак статистично значущих відмінностей між групами від вихідного рівня до гестаційного тижня 22-24 або 36-37 тижнів гестації не спостерігалось, якщо враховувати вік, ІМТ до вагітності та освіту. На вихідному рівні не було відмінностей у фізичному навантаженні між групами.

LPTA (загальний METmin/тиждень) на початковому етапі, на 16-18 та 36-37 тижнях вагітності при втручанні (n = 37) та контрольних групах (n = 51), некореговані засоби.

Повнорозмірне зображення

Вагітність та результати плода.

У контрольній групі було вісім немовлят (15%) з високою вагою при народженні (~ 4000 г), але жодного в групі втручання (Р = 0,006). Однак не було статистично значущих відмінностей між групами у захворюваності дітей з низькою вагою при народженні (