втрата

Спорт - це двосічний меч, коли йдеться про вплив на здоров’я. Позитивні ефекти досягаються насамперед фізичними навантаженнями, які є основною частиною більшості видів спорту. Багато побічних ефектів спорту також приносять користь для здоров'я, такі як психосоціальний розвиток молодих людей, особистісний розвиток та менше вживання алкоголю. Нарешті, ті, хто займається фізичними вправами, мають більш високий рівень фізичної активності в подальшому житті і можуть розвивати знання про харчування, фізичні вправи та здоров’я через спорт. Негативні наслідки включають ризик невдач, що призводять до погіршення психічного здоров'я, ризик травм, розладів харчування та вигорання.

Негативні аспекти частіше зустрічаються в елітних видах спорту, де існує баланс між максимальними показниками та негативним здоров’ям. Дещо несподіваний ефект від занять спортом полягає в тому, що люди, які проходять планові тренування, в деяких випадках виконують менше фізичних навантажень порівняно з тими, хто займається без встановленого графіка. Одним з пояснень може бути зменшення спонтанних фізичних навантажень в іншій групі. Оскільки фізична активність дедалі більше організовується, роль спорту в суспільстві з роками набуває дедалі більшої важливості не лише для окремих людей, але й для громадського здоров’я.

Фізична активність, спорт та здоров’я

Фізична активність може відбуватися спонтанно, а може бути організована та розподілена відповідно до цілей. Фізичні вправи спрямовані насамперед на поліпшення здоров’я та фізичних здібностей. Фізична підготовка спрямована насамперед на збільшення максимальної фізичної працездатності та працездатності особистості. Фізична бездіяльність називається відсутністю руху тіла, коли споживання енергії наближається до рівня спокою.

Люди, які не відповідають рекомендаціям щодо фізичної активності, вважаються фізично неактивними. Протягом більшої частини нашого життя витрати енергії в повсякденному житті вищі, ніж у спорті, під час фізичних тренувань та фізичних вправ, за винятком дітей та літніх людей, де планомірні фізичні навантаження важливіші.

Цікаву лекцію з https://www.cvtisr.sk/ можна переглянути тут:

Згідно з FYSS, фізична активність класифікується як аеробна фізична активність та зміцнення м’язів. Фізична активність у повсякденному житті та заняття фізичними вправами - це переважно аеробна діяльність, при якій більша частина виробництва енергії відбувається залежно від кисню. Аеробна фізична активність - це вид діяльності, який, як правило, пов’язаний із витривалістю, фізичною підготовленістю та найбільшими вигодами для здоров’я. Фізична активність для зміцнення м’язів зазвичай називають «силовим тренуванням» або «тренуванням на опір» і є формою фізичних вправ, яка в першу чергу призначена для підтримання або вдосконалення різних форм м’язової сили та для збільшення або підтримки м’язової маси. Іноді визначають іншу категорію: фізична активність, що сприяє збільшенню м’язів, важлива для підтримки або поліпшення координації та рівноваги, особливо у людей похилого віку. Згідно з цими визначеннями, діяльність із зміцнення м’язів включає первинні анаеробні енергетичні системи організму, пропорційно збільшенню інтенсивності.

Інтенсивність вправи може бути виражена в абсолютних або відносних показниках. Абсолютна інтенсивність означає фізичну роботу. З точки зору рекомендацій для громадськості, інтенсивність часто описується суб'єктивно.

Як організм реагує на фізичні навантаження та фізичні вправи?

Адаптація до фізичних навантажень та тренувань є складним фізіологічним процесом, але в контексті цього документу його можна спростити базовим базовим принципом: "Загальний адаптаційний синдром". Цей принцип передбачає, що фізична активність порушує фізіологічний баланс тіла, який потім намагається відновити, і все це у залежності від дози. Принцип перевантаження стверджує, що якщо інтенсивність вправ буде занадто низькою, перевантаження не буде досягнуто, щоб викликати бажані фізіологічні адаптації, тоді як занадто висока інтенсивність призведе до втоми та можливого перетренування. Таким чином, для того, щоб відбулася адаптація, слід викликати стрес, що перевищує норму, перекладений достатнім часом відновлення для відновлення фізіологічного балансу. Під час та безпосередньо після фізичних вправ/тренувань функції уражених тканин та систем порушуються, що призводить до тимчасового зниження працездатності. Ви відчуваєте втому. Поступові цикли адекватних перевантажень та відновлення необхідні для поступового підвищення продуктивності. На практиці позитивні ефекти будуть відчуватися через відносно короткий проміжок часу в кілька тижнів, але більш значні покращення будуть досягнуті, якщо навчання триватиме довше. Тіло реагує на підвищену активність за допомогою процесів, що призводять до втрати ваги.

Вплив фізичної активності та тренувань на здоров’я

Біологія людини вимагає певної кількості фізичних навантажень, щоб підтримувати гарне здоров’я та добробут. Біологічна адаптація до життя з меншими фізичними навантаженнями займе багато поколінь. Люди, які живуть сьогодні, мають більш-менш ті самі вимоги до фізичної активності, що і 40 000 років тому. Для середньостатистичного чоловіка вагою 70 кг це відповідає денному фізичному навантаженню приблизно 19 км щоденної ходьби. Для більшості людей щоденні фізичні навантаження зменшуються, тоді як свідомі фізичні вправи та тренування збільшуються за планом. На жаль, середньодобове споживання енергії збільшується більше, ніж добові витрати енергії, і створює надлишок енергії. Це одна з причин збільшення кількості людей із надмірною вагою та значний внесок у багато проблем зі здоров’ям. Малорухливе життя у поєднанні з підвищеним споживанням енергії погіршує фізичні та розумові здібності та збільшує ризик захворювання.