Метою цього дослідження було дізнатись вплив використання злаків з некрохмальними полісахаридами (NAP) на ріст недавно відлучених поросят та їх кишкової флори. Він також призначений для вивчення взаємодії з Кишкова паличка в кишковому тракті.

вивчення

У першому експерименті «перлова крупа» (ЗП), злак, багатий ПНА, був включений у трьох різних концентраціях (250, 500 або 750 г/кг) у контрольну дієту з низьким вмістом клітковини на основі вареного рису. Дієти пропонувались протягом одного тижня після відлучення. На ріст поросят дієта не впливала, але в’язкість зростала із включенням ХП, що також зменшувало засвоюваність раціону.

У другому експерименті було встановлено, чи мали ці відмінності якийсь вплив на розповсюдження Кишкова паличка викликає діарею після відлучення. Порівнювались три дієти: контрольна (на основі вареного рису), 50% СР та 50% СР + ферменти. Поросят прищеплювали перорально Кишкова паличка серовар O8; K87; K88 якраз на відлученні.

ХП збільшив в’язкість вмісту кишечника, колонізація бактерій та частота діареї після відлучення також зросла.

Результати свідчать про те, що ХП змінює «мікросередовище» кишечника та схиляє поросят до діареї після відлучення; тоді як низьковязкий, легкозасвоюваний раціон вареного рису захищає поросят від діареї.